1.особливості придніпровської низовини
2.особливості причорноморської низовини
3.особливості закарпатської низовини
4. особливості Волинської височини
5. особливості подільської височини
6. особливості хотинської височини
7. особливості придніпровської височини
8. особливості приазовської височини
9. особливості донецької височини
10. особливості середньоросійської височини
11. особливості берегівського горбогір'я
Ответы
Відповідь:
Особливості Придніпровської низовини
Висота 50—160 м, найбільша 236 м, ширина до 120 км. Складена флювіо-гляціальними і алювіально-озерними пісками, суглинками, лесами і лесоподібними суглинками. Велика частина розорана. Характеризується високим сільськогосподарським освоєнням, розвиненим тваринництвом і землеробством.
Особливості Причорноморської низовини
Висоти від −5 (поблизу Куяльницького лиману) до 179 м, у середньому 90—150 м. Низькі рівнини, перетнуті широкими (із серією терас) долинами річок Дніпра, Південного Бугу, Дністера й іншими. Вододіли плоскі; для них характерні западини-поди. Берегова смуга переважно стрімчаста, часто зі зсувами.
Особливості Закарпатської низовини
Рівнинний характер місцевості порушують пагорби вулканічного походження, максимальна висота яких сягає 400 м. Загалом поверхня плоска, східчаста, слабонахилена на південний захід. Низовиноюпротікають річки Тиса та її притоки: Уж, Латориця, Боржава та інші. Є водосховища, ставки, чимало меліоративних каналів.
Особливості Волинської височини
На межиріччях розвинені лесоподібні суглинки, у західній частині під ними трапляються відкладення Дніпровського (максимального) зледеніння. На Волинській височині переважають лісостепові ландшафти. Промислове значення мають такі корисні копалини: крейда, кам'яне вугілля, торф, вапняки, глини.
Особливості Подільської височини
Подільська височина відрізняється більшою висотою та розчленованістю. Висота значної її частини перевищує 300 м, а в найбільш піднятій північно-західній частині (Опілля) становить 350—400 м. Найвища точка Подільської височини — гора Камула, 471 м. (на південний схід від Львова).
Особливості Хотинської височини
З-поміж інших Хотинська височина вирізняється і своїми пересічними висотами, які становлять 350—400 м. Поширеними тут породами є вапняки, пісковики, глини, гіпс. На Хотинській височині розташована Хотинська фортеця, яка протягом століть була центром оборони країв у цьому регіоні.
Особливості Придніпровської височини
Найбільша висота — 323 м (на північному заході). Для Придніпровської височини в цілому характерне чергування пласких вододілів із глибокими річковими долинами й балками. Вододіли середньої частини височини широкі, зрідка розчленовані балками з пологими схилами.
Особливості Приазовської височини
Вододільні простори Приазовської височини слабо хвилясті, розчленовані річковими долинами, балками та ярами. Особливо густо розчленований рельєф у басейні річки Обиточної та в басейні верхньої течії річки Берда.
Особливості Донецької височини
Височина дуже порізана річковими долинами, ярами і балками, трапляються осипи, обвали, зсуви, різні карстові форми, різноманітні антропогенні форми — вугільні терикони, відвали, кар'єри. Багата на родовища кам'яного вугілля, руд кольорових металів, будматеріалів тощо.
Особливості Середньоросійської височини
Середньоросійська височина є горбистим плато з пересічними висотами 230—250 м (найвища точка — 293 м), ерозійно-денудаційна лесова похила сильно розчленована рівнина. Рельєф ерозійний — балочно-долинний, з вельми розчленованими долинами річок, балками та ярами до 1,3—1,7 м на 1 км² і глибиною від 50 м до 100—150 м, місцями розвинений карст.
Особливості Берегівського горбогір'я
Площа 33,3 га. Створено з метою збереження частини лісового масиву в передгір'ї Українських Карпат, в межах низькогірного пасма Берегівське горбогір'я. Зростає липа повстиста, яка утворює тут угрупування двох типів: дубовий липняк тонконогий та липову діброву яглицеву. Середній вік дерев — 100 років. Трав'яний покрив утворюють тонконіг дібровний, ожина гайова, підмаренник весняний, живокіст Попова, смілка поникла.