Предмет: Математика, автор: vladmolodeth

Знайди число, якщо 11/3 його дорівнює 2.

Ответы

Автор ответа: oleksandrtkach2000
0

Ответ:

Пошаговое объяснение:

х – невідоме число. Рівняння:

11/3 · х =2

х = 2:11/3

х = 2·3/11

х = 2:3*11 ·

х =7,3

Автор ответа: msv93
0

Ответ:

Выбирай приклад сам, дивлячись, яке число було в умові, 11/3 чи 1 ціла 1/3.

Пошаговое объяснение:

2 \div  \frac{11}{3}  =  \frac{2}{1} \times  \frac{3}{11}   =  \frac{6}{11}

2 \div 1 \frac{1}{3}  =  \frac{2}{1}  \times  \frac{3}{4}  =  \frac{3}{2}  = 1 \frac{1}{2}

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Gloverparkand
Прочитати й скласти стислий переказ за планом

Був туманний ранок, над будинками висіла сіро-коричнева пелена. Мій компаньйон перебу- вав у найкращому гуморі, без угаву говорив про кремонські скрипки та різницю між скрипками Страдіварі й Аматі. Я мовчав, бо похмура погода та сумна справа неабияк мене пригнічували. - Ви наче й не дуже думаєте про роботу, яку взяли на себе, не витримав я.

Я ще не маю фактів, відповів він. А теоретизувати, не знаючи всіх обставин справи, величезна помилка. Це впливає на безпомилковість висновків.

- Скоро Ви матимете факти, мовив я. Ось Брікстон-роуд, а це той будинок.

Правильно. Стій, кучере, стій!

Ми не доїхали до будинку ярдів сто, але за наполяганням Холмса решту шляху пройшли пішки. Будинок № 3 по Лорістон-гарденс мав лиховісний і загрозливий вигляд. Це був один із чоти- рьох будинків, що стояли поряд, трохи відступивши від проїжджої частини вулиці; у двох із них хтось жив, ще два стояли порожніми. Останні світили трьома рядами сумних і понурих вікон, але за шибками, наче більма, де-не-де виднілися оголошення: «Здамо в найми». Маленькі палісад- ники із чахлою рослинністю відокремлювали ці будинки від вулиці; кожний із них перетинала вузька, жовтуватого кольору доріжка. Уночі пройшов дощ, і все було мокре. Палісадник перед будинком № 3 було обгороджено цегляним муром із дерев'яним парканчиком зверху: біля муру стояв дебелий констебль, оточений невеличким гуртом гаволовів, які витягували шиї та напру- жували очі в марній надії хоча б мигцем побачити, що саме відбувається в палісаднику.

Мені здавалося, що Шерлок Холмс негайно побіжить у будинок і порине у вивчення таєм- ничої події. Та такого в його намірах і близько не було. З безтурботним виглядом він неквапли- во прогулявся туди й назад по бруківці, байдужим поглядом ковзаючи по небу, по землі, по бу- динках навпроти й по дерев'яному парканчику. Повільно пройшовши до будинку доріжкою, він пильно дивився на землю. Двічі зупинявся, й один раз я побачив, як він усміхнувся та задоволено щось вигукнув. На мокрій глиняній доріжці було чимало слідів, адже полісмени багато по ній по- походили, і я не уявляв собі, як може мій компаньйон сподіватися щось на ній прочитати. Проте Я вже мав докази його дивовижної спостережливості й був переконаний, що він побачить багато такого, що сховано від мене за сімома печатками.

Біля дверей будинку нас зустрів високий на зріст, із блідим обличчям і волоссям кольору со- ломи чоловік; кинувшись нам назустріч, він гаряче потиснув руку Холмсові.

- Як добре, що ви приїхали, сказав він, я залишив усе так, як було, ніхто нічого не чіпав

(За А. Конаном Дойлом).​