помогите прошу вас люди срочно надо
Ответы
Ответ:
Життя і побут села в XIX- на початку XX століття та на початку 20 ст.
В 19 ст. та на початку 20 ст.. хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні (болото чи глину змішували з соломою, або половою). Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили, стояло дві лави - це вичещині дошки, шириною 25-30 см., одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях (дерев’яні стовпці), вкопані в землю. Посередині хати скриння - це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривався кришкою і замикався на замочок, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчики , маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Підлога в хаті була глиняна. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона мастилася жовтою, або червоною /перепаленою/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, поряд з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полумиски, друшляк, для відділення вареників чи тіста від рідини. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пекли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому був отвір, в який вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудований діліжан, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях, на якій сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася рядном, на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли, то брали з собою полудиник сало, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів. В печі, крім варіння їжі пекли хліб, його випікали просто на черепі, або капустяному листі. Вогонь добували при допомозі кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. Світили сухими деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. Пізніше появилися сірники, гас та лампи. Далі появилися лампи із склом. За величиною лампи та скло були за номерами: №7, №8, №12, №25, але вбільшості світили без скла, щоб менше вигорало газу. Взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. Чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.