Перегляньте презентацію, підготуйте розповіді про героїв твору: мiсiс Уелдон, Геркулеса, Негору, Гарріса, підберіть епітети до їхньої характеристики, випишіть епітети у зошити.2.
Ответы
Ответ:
Міссіс Уелдон – героїня роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Вона дружина власника брига “Пілігрим”, добра і справедлива жінка, всім серцем ненавидить работоргівлю. Опинившись в Африці через підступи суднового кока Негоро, міссіс Уелдон з п’ятирічним сином Джеком була захоплена в полон Гаррісом, другом і партнером Негоро. Негідники мали намір домогтися викупу у містера Уелдона, який залишився в Америці. Проте негр на ім’я Геркулес звільнив нещасних.
Міссіс Уелдон – смілива й рішуча, хоробра матір. Вона терпляча, витривала, турботлива. Її безмежна віра в здатність Діка Сенда вивести їх з жахливих диких лісів Екваторіальної Африки допомогла юнакові в самі критичні моменти подорожі.
Місіс Уелдон автор описує як “тридцятирічну, з міцним здоров’ям» жінку, хоробру “і море її не лякало”. Доброта, ніжність і дбайливість у неї уживаються з рішучістю, розсудливістю і сильним духом. Як стійко вона переносить тяготи і злигодні подорожі! Головний скарб місіс Уелдон – її син Джек, веселий, допитливий і слухняний хлопчик. У фіналі роману Уелдон усиновила 15-річного капітана Діка Сенда, а Геркулес став другом сім’ї Уелдон.
Геркулес – був дуже сильним фізично, йому було 25–30 років. За походженням він негр, разом з батьками жив у Сполучених Штатах Америки, народився не рабом, як багато інших негрів, а вільною людиною. Геркулес працював на плантації у Південній Австралії, а на кораблі повертався додому.
Негору мав років десь із сорок. Це був чорнявий, сухорлявий, моторний, середній на зріст і, певно, дужий чоловік. Чи мав він якусь освіту? Мабуть, так, це видно було із зауважень, які часом прохоплювались у нього. Він ніколи не говорив ні про своє минуле, ані про свою родину. Звідки він прибув, де жив доти, чим займався — ніхто не знав. Ніхто не знав і його планів на майбутнє. Він тільки висловив якось намір висісти на берег у Вальпараїсо. Це був дивний чоловік. В усякому разі він, напевно, не був моряком. Він розумівся на морських справах не більше за першого-ліпшого кока, який значну частину свого життя проплавав у морі. Однак на морську хворобу він не слабував, а це вже неабияка перевага для корабельного кухаря.
На палубі Негору бачили рідко. Цілісінький день він порався у своїм тіснім камбузі, де стояла велика плита. А пізно ввечері він гасив плиту і йшов до своєї каютки на носі, де відразу лягав спати.
Гарріс – один з негативних персонажів роману “П’ятнадцятирічний капітан” Жюля Верна; поплічник головного антагоніста Негору, з яким вони змовились задля наживи обох; за походженням американець; займається работоргівлею.
Чоловік середнього зросту, міцно збудований, виглядає років під сорок. Мав жваві очі, на засмаглому (ледь не чорному) обличчі, яке було обрамлене волоссям і бородою з легкою срібною сивиною. Одягався як мандрівник-кочівник у шкіряну куртку, на голові носив крислатий капелюх, а на ногах у нього були «чоботи на високих підборах з халявами до колін, на закаблуках великі остроги, які дзвеніли при кожному кроці».
Гарріс виявляє себе хитрим і підступним зрадником, який користується з усього заради власної наживи. Розуміючи недосвідченість Діка Сенда, він переконує його, що вони знаходяться на берегах Болівії, в Південній Америці, хоч насправді герої опинились в Африці. Він заманює Діка з товаришами в густі тропічні ліси, а потім, зрозумівши, що його карколомні наміри розкрито, підступно їх кидає на призволяще. Разом з Негору вони сподіваються схопити Діка і його друзів, коли ті намагатимуться вийти в океан, щоб потім якнайдорожче продати їх як рабів.
Наступного разу Гарріс зустрічається з Діком Сендом, коли той перебуває в каравані рабів. Щоб дошкулити хлопцю він повідомляє йому про смерть місіс Уелдон та її сина (хоч це просто брехня, яку вигадав сам Гарріс). В результаті цієї брехні Гарріс гине – Дік Сенд у розпачі від почутого вбиває його його ж власним кинжалом.