ДИКТАНТ СРОЧНООО ❗️❗️❗️
Дощ(ь)
На/дворі йшов дощ(ь). Він уперто стукав у вікно лився потужними потоками виспівуючи в(е,и)селим (д)зюркотін(н)ям. Усе вікно бл(е,и)щ(я,а)ло діамантами в(е,и)ликих крап(е,и)л(ь). Це був ч(у,ю)довий дощ(ь). Тіл(ь)ки піс(ь)ля обіду наступного дня він почав ущ(у,ю)хати.
Ро(с,з)кішна ра(й)дуга різно/кол(ьо,і)рним паском пі(д,т)пер(е,и)зала небо. Ч(у,ю)дові дорі(ш,ж)ки всіх кол(ь)орів спектра прос(т)лалися по небу. Це біле соняч(ь)не світло проходячи крі(з,с)ь міл(ь,й)они малес(е,и)н(ь)ких прозорих призм круглих водяних к(р)апель ро(с,з)кладалося на складові ч(я,а)стини. Фіолетове синє блакитне з(е,и)лене жовте оранж(е,и)ве й ч(е,и)рвоне уся кол(ь)орова гам(м)а пром(е,и)нів милувала зір.
У парку було мокро на дорі(ш,ж)ках стояли калюжі. Со(л)нце прон(е,и)кало кріз(ь) м(е,и)реж(е,и)во лис(ь)тя і крап(е,и)л(ь)ки ся(й)яли перлами. Обважнілий лісовий (д)звіноч(е,о)к сх(е,и)лився до з(е,и)млі а в повітрі не/було жодної порошинки. Усі рослини й комахи ніби оновилися напившис(ь) вологи й такого ч(ю,у)десного повітря. Радіс(т)ним хором заспівали пташки. Вони те/ж ві(т,д)ч(у,ю)вали радіс(ь)т(ь) після ч(у,ю)дового дощ(ю,у). П(е,и)рнаті співали про золоті зерна якими т(е,и)пер пишно нал(л)ют(ь)ся з(е,и)лені колоски про соковиті с(ь)віжі трави про достиглі плоди на д(е,и)ревах (За М.Романівською).
Ответы
Ответ:
Я так зрозумів розділові знаки не треба ставити, так?
На дворі йшов дощ. Він уперто стукав у вікно, лився потужними потоками виспівуючи веселим дзюркотінням. Усе вікно блещало діамантами великих крапель. Це був чудовий дощ. Тільки після обіду, наступного дня він почав ущухати.
Розкішна райдуга різнокольорним паском підперезала небо. Чудові доріжки всіх кольорів, спектра прослалися по небу. Це біле сонячне світло проходячи крізь мільйони малесеньких, прозорих призм круглих, водяних крапель розкладалося на складові частини. Фіолетове, синє, блакитне, зелене, жовте, оранжеве й червоне уся кольорова гамма променів милувала зір.
У парку було мокро на доріжках стояли калюжі. Сонце проникало крізь мереживо листя і крапельки сяяли перлами. Обважнілий лісовий дзвіночок схилився до землі, а в повітрі не було жодної порошинки. Усі рослини й комахи ніби оновилися напившись вологи й такого чудесного повітря. Радісним хором заспівали пташки. Вони теж відчували радість після чудового дощу. Пернаті співали про золоті зерна якими тепер пишно наллються зелені колоски про соковиті свіжі трави про достиглі плоди на деревах (За М.Романівською).