чим життя людини середньовічної західної європи відрізнялося від життя людини в Римській імперії??Срочно!!!
Ответы
Відповідь:
За часів Середньовіччя природні умови обумовлювали, яким будувати житло, де створювати поселення, які виготовляти знаряддя праці тощо. Клімат у цей час у Європі загалом нагадував сучасний. Однак у XIII—XIV ст. на континенті відбулося різке похолодання. Середньовічні хроністи навіть писали про наближення кінця світу.
Середньовічна людина намагалася пристосуватися до місцевого ландшафту. На рівнинах виникали великі села, у порізаній пасмами гір, боліт, річкових проток місцевості — окремі хутори. На узвишшях і пагорбах будували замки, фортеці. Річки ставали природними межами між землеволодіннями й державами. Наявність виходів до морів та океанів сприяла розвитку рибальства, торгівлі й налагодженню зв’язків між країнами.
У Ранньому Середньовіччі більша частина Європи була вкрита лісами. Ліс у ті часи був основним джерелом життя. Там пасли худобу, відгодовували жолудями свиней. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м’ясної їжі. У лісі заготовляли дрова для опалення та деревне вугілля, необхідне для виробництва залізних знарядь праці та зброї. Ліс забезпечував деревиною, яка в цей час була головним будівельним матеріалом. Крім того, у лісі збирали лікарські рослини — єдині засоби лікування в той час.
Незважаючи на користь лісу для середньовічної людини, у той самий час він становив уявну чи справжню небезпеку. Ліс був кордоном між володіннями сеньйорів. Із лісу з'являлися голодні вовки, розбійники й завойовники. Недивно, що в казках і легендах тих часів ліс і його мешканці були обов'язковими персонажами. У лісі знаходили притулок ченці-самітники, мандруючі рицарі та злочинці. Для одних ліс був надійним притулком, для інших — джерелом небезпеки.
Пояснення: