Предмет: История, автор: Аноним

Написати есе на тему «Життя в середньовічному замку».​

Ответы

Автор ответа: golubalbina842
3

Ответ:

Історія

Насправді історія появи замків бере свій початок навіть не в середньовіччя, а в більш ранні часи, можливо, що ще доісторичні. І пов’язана поява замків і фортець як таких з задоволенням однієї з базових потреб людини – потреби в безпеці. Адже часи завжди були неспокійні, ні, зрозуміло, були часи відносно більш мирні, але навіть тоді десь велися війни. А за великим рахунком війни велися завжди, поки існує людство. І навіть якщо в якийсь час в якомусь місці вони не велися, завжди знаходилась якась маргінальна частина суспільства, яка бажає поласувати добром ближнього свого (та й дальнього теж).

Тобто замки спочатку створювалися, як засіб забезпечення захисту для себе та своїх близьких, щоб у разі нападу, чи то ворожих військ, чи то просто лихих розбійників і бандитів, можна було де сховатися і успішно відбити напад непроханих гостей.

Перші замки в історії були зовсім не схожі на те, що ми маємо на увазі під ними зараз – вони будувалися з дерева і представляли собою простір, обгороджений дерев’яним частоколом, і виритим навколо цього частоколу ровом.

Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: lukomdamir228
Предмет: Русский язык, автор: kizinilya22
Выпиши из текста слово, правописание которого подчиняется правилу: «в приставках, оканчивающихся на -з/-с, буква з пишется перед звонким согласным» (в той же форме, с маленькой буквы, без точки).
На улице было холодно ― мчащийся угольно-чёрный осенний вечер. Резкий ветер налетал то с одной стороны, то с другой, швырялся пучками опавших листьев и каплями дождя. А фонарь на своей проволоке мотался взад и вперёд, как сумасшедший. За фонарём по тротуару так же оголтело мотались чёрные тени. От ветра на улице всё казалось в движении, всё было сдвинуто, неслось, даже стены домов были как будто наклонными. На углу стояли двое ― мужчина и женщина. Он ― высокий, без шапки, с резкими скулами на худом обветренном лице. Ветер гнал и кидал его прямые белокурые волосы. В прыгающем свете фонаря на его лице всё время появлялись и пропадали подвижные угловатые тени. Женщина была не очень заметная, брюнетка, с белым шёлковым платочком на растрёпанных волосах. Платочек на ветру порхал, вздувался, пряди волос летели и перекидывались с одной стороны на другую.
(И. Грекова. Под фонарём)