Твір-роздум на соціокультурну тему
Помогите придумать
Ответы
Ответ:
ним, як молитвою. Але не пригадаємо тієї часиночки, коли воно вперше засяяло в душі і наповнило її ясною хвилею тепла. Бо чи ж дано запам’ятати ту благодатну мить, коли білими крилами чистоти війнула над нами колискова, коли блиснуло в небі сонце і земля постелилася для найпершого кроку?
І тиха колисанка, і святий образ мами, і сонце в блакитному небі, і земля – усе це дається як найдорожчий дарунок світу і приходить у життя непомітно, як являється у всій красі і силі добро і любов.
Усе ж таки настає та добра година, коли витворюється велике диво, на чистих берегах дитинства враз виринає перший знак життя і на ввесь
вік западає в небеса пам’яті.
Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства. Виростає з лагідного дотику маминих рук і ласкавого слова, з тихої колискової і веселки в небі, з квітки і вишні або яблуні під вікном, бо в квітці і дереві так багато добра до людини. Торкнувшись цнотливої дитячої душі, воно впродовж цілого життя зоріє, як неопалима купина (За Я. Гояном).