Коли та за яких обставинами виникла давноєгипетска держава?
Ответы
Ответ:
Унаслідок боротьби між номами утворювалися великі об’єднання, які очолював правитель ному-переможця. Наприкінці 4 тисячоліття до н. е. в Єгипті існували два таких утворення - держави Верхній Єгипет (на півдні) і Нижній Єгипет (дельта Нілу). Близько 3000 р. до н. е. між Верхнім та Нижнім Єгиптом тривало протистояння. Боротьба закінчилася перемогою правителя Верхнього Єгипту.
Розв’яжіть хронологічну задачу. Скільки тисяч років тому виникла давньоєгипетська держава?
1. Чи зауважили ви, працюючи з картою, що Нижній Єгипет розташований над Верхнім? Поясніть, чому історики використовують такі назви. 2. Знайдіть на карті першу столицю давньоєгипетської держави та розкажіть про місце її розташування.
Об’єднану країну очолював цар, який був верховним суддею. Фараонами пізніше назвали єгипетських царів греки. Лише фараон ухвалював рішення розпочати війну, побудувати зрошувальну споруду чи палац тощо. Тільки він мав право командувати військом.
Коли фараон помирав, його піддані дбали про безсмертя душі свого володаря. Згідно з віруваннями давніх єгиптян душа людини може жити доти, доки в неї є куди повернутися, доки в неї є дім. Саме тому єгиптяни прагнули якнайдовше зберегти тіло небіжчика. Для знатних осіб будували гробниці. Гробницями фараонів були піраміди. З часом традиція споруджувати піраміди урвалася, а померлих фараонів стали ховати в гробницях у Долині царів.
Єгипетське суспільство порівнюють з пірамідою. Фараон, зрозуміло, був на її верхівці. До вищих щаблів суспільної піраміди належали вельможі (найбільш знатні й заможні люди). Посідаючи державні посади, вони допомагали фараону керувати державою. Таких посадовців називають чиновниками. Серед державних чиновників найвпливовішим був візир, який очолював державну адміністрацію. Досить впливовими були й жерці - служителі храмів.
Нижче на щаблях суспільної піраміди розташовувалися місцеві чиновники: писарі, рахівники, контролери, а також скульптори, архітектори, художники й лікарі. Більшість населення належала до землеробів та ремісників. З них стягували податки - обов’язкові платежі на користь держави. Податок передбачав визначену кількість зерна, худоби, різних продуктів і ремісничих виробів. Крім того, землероби й ремісники виконували повинності - усілякі роботи з будівництва та лагодження дамб, спорудження палаців, храмів та гробниць.