Характеристика сестрам з казки «Чотири сестри»
Срочно,за ранее спасибо!
Ответы
Ответ:
Весна – Зеленокоса сестра. Над головою пишні зелені коси у вінок складалися, чоло було біле і чисте, очі – величезні, і в них мінилося-променилося зелене сяйво, носик тоненький і прямий, а вуста повні й червоні. І цвіло на кожній щоці по яскравому серпику, начебто місяці зійшли з одного й другого боку»; «… прегарна дівчина. Зелені шати маяли в неї за плечима, зелене волосся гралось із теплим вітерцем, зелений з голубими квітами вінок лежав над її рівним, погідним чолом, довкола її осяйної постаті літали птахи, а вона розсипала навкруг насіння квітів. Воно одразу ж проростало, пробиваючи сніг, і цвіло білим та синім квітом».
Зима – Білокоса сестра. «… молоде, гарне обличчя Білокосої потемніло від думок»; «… живе, немов спросоння. Вона глуха й німа, нічого не бачить і не зна. А все тому, що на плечі у неї Чорний Птах сидить і щось їй на вухо шепотить»; «… що з нею, бідолахою, відбулося! Волосся посивіло, голова їй пострупіла, лице позморшкуватіло, аж брунатне стало від старості, а це тому, що сестричка не має до них жалості»; «… вже аж зовсім на красуню не подобала. Була це похила баба, зморшкувата, незугарна й нечупарна».
Літо – Синьокоса сестра. «Літо ступало в яскравих шатах, і там, де проходило воно, зацвітала земля».
Осінь – Золотокоса сестра. «… дорогою йшла сама Осінь. Яскраве світло виточувалося від неї, ніби горіла в ній велика лампа, і Зима аж очі прикрила рукавом, намагаючись вгадати, що там сяє»; «Я люблю свою сестру (Білокосу), бо вона ніжна й гарна. Вона приходить мене змінити, коли я втому відчуваю. Ласку мені чинить, змінюючи мене, бо не дає мені постаріти».