Предмет: Українська мова, автор: niksWayf

Прочитай текст і виконай завдання.
Маруся Чурай
Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром горошину людської душі. До таких скарбів належить і наша лірична пісня.

Погортайте сторінки сивих віків, вчитайтеся в прості і хвилюючі слова пісень, віднайдіть золоті ключі мелодій — і вам відкриється багато поетичних таємниць, ви почуєте голоси творців, імена яких розгубила історія, та так розгубила, що вже навряд чи й знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує по сонячній країні молочних рік, по всій землі українській.

І тільки інколи, крізь тумани часу, окреслиться схожа на легенду постать творця. До таких легендарних постатей часів Хмельниччини належить і народна поетеса Полтавщини Маруся Чурай.

Народжена для любові, сердешна в талані, вона не знала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловленого в них почуття, чарівністю мелодій.

І зацвіла, закрасувала калиною на лугах нашого мелосу творчість народної оспівувачки козаччини.


Завдання:

1.Випиши виділені слова. Визнач і запиши спосіб творення цих слів. Познач орфограми, пов'язані зі змінами приголосних.
2.Утвори від поданих прикметників іменники із суфіксом -ин-. Запиши їх: німецький, угорський, словацький, слов’янський, турецький, рівненський, кріпацький, миргородський, панський, дрогобицький.
3.Виконай фонетичний розбір слова слов’янщина.
4.Добери твірні основи до слів гетьманщина, поточний.
5.Утвори й запиши словотвірний ланцюжок для слова рука.
6.Випиши речення останнього абзацу тексту та зроби його синтаксичний розбір.

Ответы

Автор ответа: 1annak12345
8

Дивись прикріплене фото) Можно пж кращю відповідь?)

Приложения:

katya20110406: Ти спас(ла) мене. Якщо не проти та давай дружити? Я Катя
1annak12345: Привіт)Вибач, мені не дозволяють знаймотитись по інтернету(
sofinkrav14: И мени також дуде допомогло ДУЖЕ ДЯКУЮ!!!!!!!!!!!!!
sofinkrav14: Також Катя якщо ти не проти давай дружити Я не проти
sofinkrav14: И мене звуть София.
sofinkrav14: надеюсь що ти не проти!
verosh1211: Афигеть, и человек это всё писал
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: volosinaaleksandra5
Текст до завдання:
Гарячого літнього дня вивела Гуска своїх маленьких жовтеньких
гусенят на прогулянку. Вона, показувала діткам великий світ. Цей
світ був зелений і радісний — перед гусенятами простягнувся
величезний луг. Гуска навчала діток скубти молоду травичку.
Травичка була солодка, сонечко тепле й ласкаве, моріг м’якенький,
світ співав багатьма голосами жучків, метеликів, комах. Гусенята
були щасливі.
Вони забули про матір і розійшлися по величезній зеленій луці.
Коли на душі мир і спокій, матір часто забувають. Тривожним
голосом Гуска почала скликати своїх дітей, але не всі вони слухалися.
Раптом насунула чорна хмара, на землю впали перші великі краплі
дощу. Гусенята подумали: світ не такий-то вже затишний і добрий, і
кожне з них згадало про матір. Кожному із них стала потрібна. Вони
підняли маленькі голівки й побігли до неї.
А тим часом з неба посипались великі градинки. Гусенята
прибігли до мами, вона підняла крила й сховала своїх дітей. Тому що
крила існують насамперед для того, щоб прикривати дітей – про це
відомо кожній матері, а потім вже для того, щоб літати. Під крилами
було тепло й безпечно, гусенята чули, як нібито звідкись здалеку
долинає гуркіт грому, виття вітру й стукіт градинок. Їм навіть стало
весело: за материнськими крилами коїться щось страшне, а вони в
теплі й затишку. Їм і в голову не приходило, що крило має дві
сторони – всередині було тепло й затишно, зовні холодно й
небезпечно.
Потім усе втихло. Гусенятам захотілось мерщій на зелений луг,
але мати не піднімала крил. Гусенята вимогливо запищали:
«Випускай нас, мамо». Так, вони не просили, а вимагали, бо коли
дитина відчуває міцну, сильну материнську руку, вона не просить, а
вимагає. Тихо підняла мати крила. Гусенята вибігли на траву. Вони
побачили, що в матері поранені крила, вирвано багато пір`їн. Мати
тяжко дихала. Вона намагалась розправити крила і не могла цього
зробити. Але світ навколо був такий радісний, сонечко сяяло так
яскраво й лагідно, жучки, бджоли, джмелі співали так гарно, що
гусенятам чомусь і на думку не спало поцікавитись: «Мамо, що з
тобою?» І коли одне найменше і найслабше гусеня підійшло до мами
й запитало: «Чому в тебе поранені крила?». Вона тихо відповіла, ніби
соромлячись свого болю: «Все добре, мій синку». Жовтенькі гусенята
розбіглися по траві. Мати була щаслива.




завдання:

8. Визначити і записати основну думку твору.
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Предмет: Литература, автор: mehronbekberdimatov1