Допоможіть мені будь ласка з цим дам всі свої бали, там про письменника Володимира Рутківського
Ответы
Відповідь:
1.Володимир Григорович Рутківський
2.Про все те, про себе малого та про схарапуджений війною світ довкола Володимир Григорович розповів згодом у щемкій «дитячій сповіді перед дорослими, які так нічому й не навчилися». Це був 41-ий рік, середина травня, навколо буяв бузок. Я йду по вулиці села Пироги Глобинського району Полтавської області. Батько в мене вчитель, директор школи, мама – вчителька молодших класів. Я один, молодший братик заснув, і я вийшов на прогулянку. Правда, то була не зовсім прогулянка, бо уже в 4 роки у мене були свої обов’язки. Іду я вниз по вулиці, проходжу великий ставок, де жабка мене навчила плавати (Цей епізод із дитинства Володимир Рутківський описав у «Потерчатах». – Ред.)
3.Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького. Середню освіту Володимир Григорович здобував у Богодухівській, а згодом — Великобурімській середній школі того ж Чорнобаївського району. Саме тоді хлопець відкрив у собі нахил і здібності до історичного пошуку, котрі не полишають письменника й досі, спонукаючи не просто писати цікаві історичні твори для дітей, а й відкривати ніким до нього ще не описані, інколи й не досліджені періоди вітчизняної історії. Становленню інтересу до українських старожитностей сприяло те, що шкільний гурток, старостою якого був Володимир, відкрив у своєму селі найдавніше на той час поселення в Україні . Та вступити на омріяне археологічне відділення Київського університету обдарованому амбіційному юнакові не вдалося. Обурений діями приймальної комісій, хлопець вирішив назавжди порвати з гуманітаристикою й наступного року став студентом Одеського інституту харчової холодильної промисловості, а за два роки по тому перевівся до Одеського політеху.
4.Володимир Рутківський абсолютно унікальне явище для сучасної української дитячої літератури. Його феномен у людяності самого письменника, порядності, тактовності та щирості. Автор ніколи не заграє з читачем, він ділиться з ним своїм сокровенним і той, відчуваючи це, відповідає взаємністю. Його завжди вабила історія рідного краю, рідної країни. Цим своїм захопленням він і ділиться з читачами в історичних творах, розповідаючи про народних лицарів часів козаччини та відкриваючи трагедії з власного життя часів Другої світової війни.
5.У 1959 році Володимир Рутківський вперше виніс на суд читачів свою поезію, і невдовзі вже був визнаним початкуючим автором із багатообіцяючим майбутнім: до його творчості схвально поставилися Павло Тичина та Олесь Гончар. На 5-й Всесоюзній нараді молодих літераторів у Москві (1968) він гідно представляв молоду українську поезію разом із Борисом Олійником, Петром Осадчуком, Романом Лубківським і Віталієм Коротичем. Та замість писати про «буремні будні будівництва комунізму», талановитий щирий юнак порушує у першій своїй збірці «Краплини сонця» (1966) болючі питання пошуку себе молодою людиною, прагне висповідати душу в слові. Як наслідок, ім’я Володимира Рутківського втрапляє у перелік «ідейно незрілих авторів» і наступна збірка «Плоти» (1968) вилучається з книгарень і бібліотек, інша — «Експромт» (1970) викреслюється з тематичних планів видавництва «Маяк», а збірки «Повітря на двох» (1973) і «Рівновага» (1977) зазнають такого редагування, що ледь нагадують первісний авторський текст… Але й за таких умов критики не могли не помітити, що для поета «природний стан — це пошук, це сумнів, що є рушієм на шляхах віднайдення істини» , що Володимир Рутківський умієговорити про драматичні конфлікти часу «з благородною стриманістю» та «зберігає свою незаплямованість, хоч навкруги — немало бруду»
6.Володимир Рутківський: роман для дорослих, але з душею дитини. Творчість письменника складається з його дорослої поезії та дитячих романів. Літературну діяльність Володимир Рутківський розпочинав як поет та згодом сконцентрувався на дитячій прозі.