що сприяло зміцненню одноосібної влади французьких королів
Ответы
Ответ:
Королівство Франція (давньофр. Reaume de France; середньофр. Royaulme de France; фр. Royaume de France) — історіографічна назва, що надавалась різним політичним утворенням на території Франції в середньовічний та ранньомодерний період. Королівство було однією з наймогутніших держав Європи і великою державою з часів Високого середньовіччя. Королівство стало однією з перших європейських колоніальних держав з володіннями по всьому світу.
Франція виникла як Західне Франкське королівство (лат. Francia Occidentalis), західна половина імперії Каролінгів, створена згідно Верденського договору у 843 році. Гілка династії Каролінгів продовжувала правити до 987 року, коли королем був обраний Гуго Капет, який заснував династію Капетингів. Ця територія залишалася відома як Франція, а її правитель як «король франків» (лат. rex Francorum) і в період Високого середньовіччя. Першим королем, який почав називати себе «король Франції» (лат. rex Francie), а не «король франків» був Філіп II у 1190 р. і він же офіційно прийняв цей титул у 1204 році. Відтоді Францією постійно правили Капетинги та їхні бічні лінії — Валуа та Бурбони — доки у 1792 році монархія не була скасована під час Французької революції. Королівство Франція також управлялося в персональній унії з Королівством Наварра протягом двох періодів часу, 1284—1328 та 1572—1620, після чого установи Наварри були скасовані, і вона була повністю анексована Францією (хоча король Франції продовжував використовувати титул «король Наварри» до кінця монархії).
Франція в середні віки була децентралізованою феодальною монархією. У Бретані та Каталонії (нині входить до складу Іспанії) влада французького короля майже не відчувалася. Лотарингія і Прованс були державами Священної Римської імперії і ще не входили до складу Франції. Спочатку західно-франкські королі обиралися світськими та церковними магнатами, але регулярна коронація старшого сина правлячого короля за життя його батька встановила принцип чоловічого первородства, який набув кодифікації у Салічному законі. Під час пізнього середньовіччя суперництво між династією Капетів, правителями Французького королівства та їхніми васалами — домом Плантагенетів, які також правили Англійським королівством як частина їхньої так званої конкуруючої Анжуйської імперії, призвело до багатьох збройних конфліктів. Найвідомішим з них є низка конфліктів, відомих як Столітня війна (1337—1453), під час якої королі Англії претендували на французький престол. Вийшовши переможцем із зазначених конфліктів, Франція згодом намагалася поширити свій вплив на Італію, але зазнала поразки від Іспанії та Священної Римської імперії в італійських війнах (1494—1559).
Франція на початку Нового часу ставала дедалі більш централізованою. Французька мова почала витісняти інші мови з офіційного вжитку і монарх розширив свою абсолютну владу, хоча адміністративна система (Старий режим) залишалась урізніманітнена історичними та регіональними відмінностями в оподаткуванні, правовому, судовому та церковному розподілі, а також місцевими прерогативами. Релігійно Франція стала розділеною між католицькою більшістю та протестантською меншиною (гугенотами), що призвело до серії громадянських воєн — Релігійних війн (1562—1598). Релігійні війни завдали шкоди Франції, але тріумфальна перемога над Іспанією та Габсбурзькою монархією у Тридцятилітній війні знову перетворила Францію на наймогутнішу державу континента. В XVII столітті за правління Людовика XIV, королівство стало домінуючою культурною, політичною та військовою силою Європи. Одночасно Франція створила свою першу колоніальну імперію в Азії, Африці та Америці. Перша французька колоніальна імперія на своєму піку в 1680 році займала до понад 10 000 000 квадратних кілометрів і стала на той час другою за величиною імперією в світі після Іспанської імперії. Колоніальні конфлікти з Великою Британією призвели до втрати більшої частини французьких північноамериканських володінь до 1763 року. Французьке втручання у Війну за незалежність США допомогло забезпечити незалежність нових Сполучених Штатів Америки, але було витратним і малорезультативним для самої Франції.
Королівство Франція прийняло письмову конституцію в 1791 році, але через рік королівство було скасовано і замінено Першою французькою республікою. Монархія була відновлена іншими великими державами в 1814 році і проіснувала (за винятком «Ста днів» у 1815 році) до Французької революції 1848 року.