Предмет: Українська література, автор: iryna4085

твір на тему усна народна творчість​

Ответы

Автор ответа: kkhhh4
4
Усна народна творчість – це величезна скарбниця мудрості, зібрана століттями. Всі твори передавалися з вуст в уста, а кожна людина запам’ятовувала їх так, як вважала за потрібне, як дозволяли здібності і талант. Цим і пояснюється різноманітність фольклору. Творчість нашого народу вважається невід’ємною частиною світової культури, а також має важливе пізнавальне та естетичне значення.
У творчості народу знайшли своє місце різні сторони його життя. Як багато пісень, віршів, прислів’їв було створено на тему праці, здоров’я, освіти, господарства і навколишнього світу. У прислів’ях і приказках в стислій формі відображена багатовікова мудрість народу. Але стислість не робить їх зміст менш глибоким. Уміння правильно і до місця вживати їх робить нашу мову живою і цікавою.
Значна увага зверталася на формування образної системи, символіки, що переходила із твору в твір, із покоління в покоління, підтримуючи усну традицію тієї чи іншої місцевості. Ці характерні стереотипи зумовили й обсяг фольклор­них творів: розповідь чи пісня повинні були вкладатися у реальні межі повсякденного спілкування, товариських бесід, обрядових дійств тощо. Таким чином, усність побу­тування фольклору детермінувала його жанрову структуру, поетику. Саме завдяки усному побутуванню фольклор володіє значно багатшою палітрою зображальних засобів
Твори усної народної творчості завжди відрізняються тим, що легко читаються, легко запам’ятовуються, невеличкі за розміром. Це цілком зрозуміло, тому що вони ніде не записувались, а запам’ятати довгий та важкий твір неможливо.
Зараз вважають, що фольклор з’явився набагато раніше, ніж інші твори, і я цілком згоден з цим, тому що існував він вже тоді, коли люди і не уявляли, що існують літери.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: panasvladimir
Предмет: Русский язык, автор: chemicappanda
Расставь знаки препинания
1 Каждый год лишь только наступает весеннее праздничное полнолуние под вечер появляется под липами на Патриарших прудах человек лет тридцати.
2 Он всегда садится на ту самую скамейку на которой сидел в тот вечер когда давно забытый всеми Берлиоз в последний раз в своей жизни видел разваливающуюся на куски луну.
3 Лишь только полнолуние начинает приближаться лишь только начинает разрастаться и наливаться золотом светило становится Иван Николаевич беспокоен...
4 Он проходит мимо нефтелавки поворачивает там где висит покосившийся старый газовый фонарь и подкрадывается к решётке за которой он видит пышный ещё не одетый сад а в нём готический особняк.
5 Во сне он видит безносого палача который колет копьём в сердце Гестаса что привязан к столбу и потерял разум.
6 Затем от постели к столу протягивается лунная дорожка и на неё поднимается человек в белом плаще с кровавым подбоем.