Предмет: Русский язык, автор: Alexandrero

Зима в этот год стояла тёплая. В воздухе висел дым. Снег выпадал и тотчас таял. Мокрые вороны садились на печные трубы, чтобы обсохнуть, толкались, каркали друг на друга. Около мельничного лотка вода не замерзала, а стояла чёрная, тихая, и в ней кружились льдинки.
Панкрат починил к тому времени мельницу и собирался молоть хлеб, - хозяйки жаловались, что мука кончается, осталось у каждой на два-три дня, а зерно лежит немолотое.
В один из таких тёплых серых дней раненый конь постучал мордой в калитку к Филькиной бабке. Бабки не было дома, а Филька сидел за столом и жевал кусок хлеба, круто посыпанный солью.
Филька нехотя встал, вышел за калитку. Конь переступил с ноги на ногу и потянулся к хлебу. "Да ну тебя! Дьявол!" - крикнул Филька и наотмашь ударил коня по губам. Конь отшатнулся, замотал головой, а Филька закинул хлеб далеко в рыхлый снег и закричал:
- На вас не напасёшься, на христорадников! Вон твой хлеб! Иди копай его мордой из-под снега! Иди копай!
И вот после этого злорадного окрика и случились в Бережках те удивительные дела…
1.Почему Панкрат собирался молоть хлеб?
А.Хозяйки жаловались, что мука кончается.
Б.Нужно было кормить хлебом коней.
В.В магазине не было муки.
Г.Нужно было проверить мельницу.
2.Кто постучал в калитку к Филькиной бабке?
А.Дед Панкрат. Б.Филька. В. Конь. Г.Сорока.
3. Когда случились в Бережках те удивительные дела?
А. После этого злорадного окрика.
Б.После праздника.
В. Ночью.
Г. После мороза.
4. Куда Филька закинул хлеб?
А.В сугроб. Б.В духовку. В.В снег. Г.На стол.
5.Любимая фраза Фильки?
А.Ну тебя! Б.Да ну тебя! В.Ну вас! Г.Да ну вас!

Ответы

Автор ответа: lanastlana
1

Вопросы по тексту.

Ответ:

1.Почему Панкрат собирался молоть хлеб?

А.Хозяйки жаловались, что мука кончается.

2.Кто постучал в калитку к Филькиной бабке?

В. Конь

3. Когда случились в Бережках те удивительные дела?

А. После этого злорадного окрика.

4. Куда Филька закинул хлеб?

В. В снег.

5.Любимая фраза Фильки?

Б.Да ну тебя!

Объяснение: всё по тексту.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: ricikuil
ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА.


Установіть відповідність між відокремленим членом речення та його прикладом.


1 додаток

2 обставина

3 означення

4 прикладка (як різновид означення)


А) Ходить вечір по траві, по зеленій мураві.

Б) Сонце нахилилось над північним обрієм, забарвивши море червоним кольором.

В) Усі, крім поранених, підвелись і присунулись до командира.

Г) Небо, обсипане рожами, тихо гасло.

Д) Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя й поета – Олександра Довженка.




1 додаток

2 обставина

3 означення

4 прикладка (як різновид означення)


А) На човнику сидів Улас, чорнявий та гарний.

Б) Дружина Платона Симиренка Софія, за походженням французька дворянка, швидко перейняла козацькі звичаї родини, охоче спілкувалася українською мовою.

В) Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти на далекій полонині.

Г) Удосвіта схопився Захар, підійшов до матері.

Д) Ходила вона швидко, поралась проворно, не дивлячись на свою старість.




1 додаток

2 обставина

3 означення

4 прикладка (як різновид означення)


А) У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, ходили й дівочі ватаги.

Б) І над лукою високо-високо в небі висіла не то закруглена стеля, не то склепіння, оббите чорним оксамитом.

В) Летить по небу журавлиний клин – посланець із минулого століття.

Г) Вітер, скотившись із гір у долину, ховався по темних ярах.

Д) Прощай, моя рідна, дорога Десно.




1 додаток

2 обставина

3 означення

4 прикладка (як різновид означення)


А) Метеором огнистим ударив у дніпровські степи і, здавалось, – вріс.

Б) Хто ж на цім світі, окрім людини, здатен ще на почуття страждання?

В) Син Донеччини, задушевний лірик, В. Сосюра був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості.

Г) З цими людьми, чесними і простими, він пройшов уже сотні кілометрів і мріяв пройти ще сотні.

Д) Звертаючись до образу Лесі Українки, бачимо, якою силою може вставати в людині високість її помислів, безмір любові до свого народу.