Предмет: Українська мова,
автор: golovnyaveronika00
Твір-роздум на тему ( чи потрібне милосердя?) 5-6 речень.
допоможіть будь ласка, буду дуже вдячна даю 25 балів.
Ответы
Автор ответа:
1
Ответ:Я думаю що нам треба милосердя, воно допомагає нам у тому коли ми приймаємо рішення, наприклад погодувати кошеня або відігнати від дитини бушуючих собак, подати милостиню бездомному або допомогти бабусі донести сумку, але і постійно змилятися у тебе не вийде, але почухати кошеня за вушком все ж не складе праці тому робіть світ добрішим і гладьте котиків
Объяснение:Я думаю что нам надо милосердие,оно помогает нам в том когда мы принимаем решения,например покормить котенка или отогнать от ребенка бушуюзщих собак,подать милостиню бездомному или помочь бабушке донести сумку,но и постоянно смилятся у тебя не получится,но почесать котенка за ушком все же не составит труда поэтмоу делайте мир добрее и гладьте котиков
Автор ответа:
1
Милосердя є однією з позитивних якостей характеру людини. Воно проявляється у співчутті, доброті до інших.
Здавна на землі люди цінували праведне життя — чесне, щире, відкрите; утримувалися від поганих звичок, лихих намірів. Вони знали, що зло довго не забувається, повертається і породжує нове зло. Доброта і милосердя, щиросердечність, розрада в горі та біді — це завжди було притаманне нашому народу. Але що потрібно зробити для того, щоб всенародне милосердя зберегти назавжди?
Мені здається, що сьогодні потрібно якнайменше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки, і вчити цьому майбутнє покоління. Інколи в нас закрадається думка: де ж той шлях до правди та доброти, яким нам треба йти? А ця стежина проходить через душу кожного з нас. Ми повинні у своїй душі закладати добро і любов, чуйність і правдивість, вимітаючи з неї зло та брехню.
З перших років дитинства батьки стараються показати дітям дорогу до милосердя і доброти. На мою думку, милосердя, чуйність — набуті почуття. Дітей потрібно вчити творити добро. Часто ми буваємо свідками того, як у хорошій сім’ї, де батьки душі не чають у дітях, виконують їхні забаганки, виростають байдужі, безсердечні діти. Адже вони не навчені добрих вчинків. Якби кожна людина зробила на одну погану справу менше, а добру — більше, наскільки світлішим стало би наше життя!
Здавна на землі люди цінували праведне життя — чесне, щире, відкрите; утримувалися від поганих звичок, лихих намірів. Вони знали, що зло довго не забувається, повертається і породжує нове зло. Доброта і милосердя, щиросердечність, розрада в горі та біді — це завжди було притаманне нашому народу. Але що потрібно зробити для того, щоб всенародне милосердя зберегти назавжди?
Мені здається, що сьогодні потрібно якнайменше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки, і вчити цьому майбутнє покоління. Інколи в нас закрадається думка: де ж той шлях до правди та доброти, яким нам треба йти? А ця стежина проходить через душу кожного з нас. Ми повинні у своїй душі закладати добро і любов, чуйність і правдивість, вимітаючи з неї зло та брехню.
З перших років дитинства батьки стараються показати дітям дорогу до милосердя і доброти. На мою думку, милосердя, чуйність — набуті почуття. Дітей потрібно вчити творити добро. Часто ми буваємо свідками того, як у хорошій сім’ї, де батьки душі не чають у дітях, виконують їхні забаганки, виростають байдужі, безсердечні діти. Адже вони не навчені добрих вчинків. Якби кожна людина зробила на одну погану справу менше, а добру — більше, наскільки світлішим стало би наше життя!
Похожие вопросы
Предмет: Литература,
автор: grishklimen23
Предмет: Литература,
автор: Andrei38167
Предмет: Физика,
автор: oleshkooleksandra310
Предмет: Математика,
автор: ira33388
Предмет: Русский язык,
автор: Аноним