Предмет: Другие предметы, автор: alinaantoniuk7

3.Види і наслідки кровотеч. Невідкладна допомога при кровотечах.

Ответы

Автор ответа: zayawhenangry666
3

Ответ:

Основні види кровотечі:

капілярні;

венозні;

артеріальні;

внутрішні.

Небезпека кровотеч:

гостра крововтрата;

ризик зараження інфекцією;

виникнення пульсуючої гематоми;

проникнення повітря в пошкоджену судину

Объяснение:

Капілярний:

промийте рану чистою водою;

обробіть краї рани антисептиком;

накладіть марлеву пов'язку.

2. Венозний:

накладіть давить асептичну пов'язку;

якщо давить не допомагає, на м'яку підкладку накладіть джгут або скручений рушник, пояс і т. п. (розташуйте їх нижче пошкодженої ділянки) з додатком записки з часом накладення;

залишати джгут можна не більше ніж на 1 годину в холодну погоду і на 2 години в жарку.

3. Артеріальний:

при відсутності переломів підніміть кінцівку;

накладіть джгут (або його аналог) вище місця травми;

на час пошуку матеріалу для джгута притисніть артерію (вище ушкодження) в місці пульсації;

при порушенні цілісності визначених артерій (плечовий, ліктьовий, або підколінної стегнової) кінцівку можна підняти і зафіксувати в зігнутому положенні.

4. Внутрішнє:

забезпечте нерухомість потерпілого:

при крововиливі в грудну область влаштуйте потерпілого в положення напівсидячи і покладіть валик під коліна;

при крововиливі в черевну порожнину переведіть в положення лежачи;

дещо послабити кровотеча допоможе холод, який потрібно докласти на передбачуване місце локалізації кровотечі.

Обов'язково викличте швидку допомогу (у всіх випадках, крім капілярної кровотечі), адже постраждалий чоловік ризикує втратити багато крові і навіть померти. Пам'ятайте: заборонено чіпати рану руками, намагатися вийняти з неї які-небудь предмети і знімати просочену кров'ю пов'язку.

Надайте першу допомогу і чекайте медиків


elizabet14L: вау.....
Автор ответа: Zelya2022
3

Відповідь:

Види кровотечь:  

Артеріальна кровотеча

Венозна кровотеча

Капілярна кровотеча

Паренхіматозна кровотеча

Наслідки: Кровотечі небезпечні тим, що зі зменшенням кількості циркулюючої крові погіршується діяльність серця, що в свою чергу, знижує постачання киснем життєво важливі органи (мозок, серця, нирок, печінки)

Допомога: накласти на рану чисту, стерильну серветку та натиснути безпосередньо на рану;  якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов'язку, що тисне, та при можливості одночасно притиснути артерію на відстані; якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: arsundel084
Предмет: Українська література, автор: Kiruhin2019
Напишіть докладний переказ тексту публіцистичного стилю. ( если можно пару тектов)

ПАСІЧНИКИ
Бджільництво завжди було в Україні у великій пошані. На схилі літ
запорожці часто йшли не до монастиря, а на пасіку. До речі, саме на пасіці
провів свої останні роки кошовий отаман Іван Сірко.
Місце для пасіки вибирали затишне й мальовниче. Вулики ставили
вічками на південь. Самі вічка робили досить вузькими, щоб бджоли могли
захищатися від нападу сторонніх комах.
Пасіку огороджували невисоким тином. Як оберіг тут височів хрест,
бажано, щоб він був виструганий із розбитого блискавкою дерева. На пасіці
обов’язково тримали ікону із зображенням заступників бджіл Зосима й
Саватія.
Узяти в малої комашини солодку рідину – справа ніби й нескладна. Та
скільки старанності, обережності й терпіння вимагалося від пасічника!
Узимку вулики зберігалися в спеціальному утепленому напівземляному
приміщенні. Звалося воно омшаник. Уперше вулики виставляли на пасіку
десь на третьому тижні весни. Перед тим їх обкурювали волошкою, щоб
запобігти виникненню цвілі.
Після зимівлі бджоли були кволими, тому їх підгодовували патокою.
До неї підмішували корицю, гвоздику тощо.
На початку літа бджіл вивозили в степ. Купальської ночі їх годували
востаннє.
21
Пасічники доглядали за малими трудівницями. Проти воскової молі
натирали рамки часником. Щоб відлякати мурашок, на дно вуликів клали
полин та м’яту.
Мед брали, обкурюючи вулики димом сірки або тютюном, щоб не
зашкодити комахам. Бувало це двічі на рік, скажімо, на початку серпня та у
вересні. Вийняті з вуликів стільники заносили в теплі приміщення й клали у
спеціальні сита, що стояли над коритами, куди стікав мед. Спорожнілі соти
перетоплювали на віск.
У жовтні господар, покропивши бджіл святою водою, ставив вулики до
омшаника.
Цілющий та поживний мед діставався нелегко. Витрачати його
намагалися обережно й економно. (За В. Супруненком.)