Чому, на вашу думку, в Речі Посполитій існували станові суди?
Ответы
Ответ: Я гадаю, це залежало від двох факторів: 1. соціальної структури суспільства та 2. особливостях адміністративної влади. Також, це може бути пов'язано з системою правління, економікою та економічним становищем населення в Речі Посполитій.
Объяснение: Розглядаючи перший фактор, варто зазначити, що станові суди були екількох різновидів: а) міські (або лавничі) суди війта та 12 лавників; б) домініальні суди - суд пана над селянами; в) духовні (церковні) суди для духовенства і всіх християн щодо справ проти віри і церкви; г) громадські (або копні) суди для селян; д) козацькі суди, які з'явилися у кінці XVI ст. (1582 p.). З цього можна зробити висновок, що суспільство тогочасної Речі Посполитої, було розділене на стани, які обслуговували різні суди.
Розглядаючи, другий фактор можна прослідкувати, що суди тодішньої Польської держави, могли створюватися за роспорядженням місцевої адміністрації та короя чи його "адміністрації". Яка в свою чергу, зважаючи на соціальну структуру суспільства й створювала суди, які могли вирішити станові проблемні питання.
Якщо проаналізувати, загальну ситуацію в Речі Посполитій, варто зауважити, що вона є монархією, тобто держава має правителя з необмеженою владою, який спирається на військо та своїх прихильників - знать та її військові контингенти. Якщо брати до уваги економіку, то варто зауважити, що вона грунтувалася
на доходах взятих з торгівлі, війнах. Торгівля грунтувалася на товарах чи сировині, яка вивозилась з держави. Товари і сировина виготовлялися та вирощувалися на латифундіях та в майтернях чи тодішніх цехах. З вище сказаного варто виокремити економічний фактор в населення, на якому і грунтувалася станова структура. Тобто, люди які володіли латифундіями чи багатьма підприємствами мали найбільший дохід і були знаттю та шляхтою. Люди, які вооділи меншими підприємствами чи мали власну справу мали незначний дохід, який міг їх прокормити, були нижчого стану. Люди, які працювали на латифундіях були селяни і робітники, мали мізерний дохід чи взагалі його не мали (кріпаки) і належали до нижчого стану. Король був очільник держави і тому мав контролювати її населення, тому видавав різні законні акти, які контролювали відносини в суспільстві. А суперечки вирішувались в скдах відповідно до королівських наказів чи звичаєвого права.