583.1. Прослухайте текст із голосу вчителя чи однокласника/одно- класниці). Чому кріт спочатку був сердитий, а потім повеселішав? КРІТ Ранньої весни ворухнулася раптом суха бур'янина, по- хиталася і впала. А на тому місці, де вона стояла, зробила- ся нора. У норi хтось важко посапував і сердито бурмотів. А трохи згодом з-під землі виткнувся гострий писок, за сердитющі настовбурчені вуса, а за вусами уся го- лова й короткі лапи з довгими кігтями. Велика голова була припорошена пилом, з маленькими ямочками замість вух. Кріт понюхав туман і прислухався. НИМ У бур'янах було тихо. Тоді підземельник повільно, не- спішно підняв угору дві заслінки побіля вух, і з-під них вигулькнуло на світ двоє маленьких очей. «Гм, де ж це я опинився?» - подумав Кріт сердито, бо йому дуже хотілося їсти, і вибрався з нори весь. - - Він був кволий, безсилий після зимового сну, тому ледве переставляв ноги. Наткнувшись на якийсь курінь, він по- куштував язиком вологий мох і став швидко його лизати. Ах, як прохолодно стало йому в грудях, скільки сили прибуло одразу! I кріт повеселішав (За Г. Тютюнником). II. Виконайте завдання до тексту. 1. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті. 2. Знайдіть опис крота й заповніть у зошиті таблицю.
Ответы
Була рання весна. Раптом в сухих бур’янах почувся різкий шерех. В ту ж мить на місці, де лежала суха бур’янина, виросла нора. Важко посапуючи, у норі ворушилося якесь звірятко. Пізніше з-під землі з’явився гостренький писок з настовбурченими вусами, а після нього й голівка з крихітними ямочками замість вух.
Підземельник був припорошений пилом. Він нюхав туман і насторожено прислухався до навколишніх звуків. Кріт переконався, що навколо тиша, розкрив оченятка і озирнувся по сторонах. «Де ж це я?» — здивовано подумав він.
Підземельник був голодний і тому дуже сердитий. Він вирішив вибратися з нори, проте рухатися було важко. Після довгого зимового сну звірятко почувалося кволим та слабким.
Несподівано кріт наткнувся на курінь. Спочатку він злякався й застиг на місці. Але трохи згодом підземельник осмілів і спробував язичком вологий мох, яким був покритий курінь. Мох настільки прийшовся до вподоби, що кріт з задоволенням його вилизав. Як приємно стало йому відразу! Стільки сил прибуло, що він навіть повеселішав.