Question

Допоможіть будь ласкаааааааааааааааааааааааа​

Answer 1

У променях сонця дотлівали хмари. Ще будуть теплі дні, ще цвістимуть квіти, сонце припікатиме по-літньому. Та вже дзвенить у височині  печальна струна, нагадує, що все летить на невидимих крилах  і все має кінець. Ліс ще шумітиме, але, либонь, на півтону  глухіше.

Максим дивився у пригасле, темно-синє небо, на маленькі, перші, рідкі, неначе розвішані недбалою рукою зорі. Вони були схожі на яблучка на вітті здичавілих яблунь. Одна зоря зірвалась й шугонула  за темний ліс...