Твір- мініатюра на тему: " Захисники батьківщини".
Ответы
Он де розкинувся величний Київ! Скільки радісного й близького у цьому слові для кожного українця! Понад тисячу років тому східні слов'яни утворили могутню Київську Русь — одну з найсильніших держав того часу. Над Дніпром височів славетний Київ з розкішним князівським двором, величним Софійським собором. Богатирські дружини захищали кордони рідної землі від ворожих нападів. Вони стали для нас прикладом великої мужності, непідкупної любові до рідної Батьківщини. Саме на них рівнялися наші батьки, та й нам не завадило б брати з них приклад.
Я вважаю, що кожен з нас повинен дбати про рідну Батьківщину. Це наш священний обов'язок, це наша обітниця перед нашими предками, які билися за щастя рідної землі. Хоч би що не сталося з Вітчизною, хоч би які вороги не хотіли завоювати її свободу, ми усі повинні стати на її захист. Інакше нас не можна буде назвати вірними синами чи дочками рідної землі. Ми будемо навіть не її пасинками, а справжніми ворогами, підступними і підлими. Адже ніхто не побажає для своєї Вітчизни бути рабинею, підкорятися ненависним завойовникам, страждати і проливати сльози, тим більше, що саме ми будемо винні в її рабстві, тому що вчасно не стали на її захист. Дуже не хочеться, щоб нам колись довелось відчути себе підневільними, знати, що нема вже надії на щасливе майбутнє. Це розуміли усі справжні патріоти, усі вірні-сини нашої Батьківщини. Недарма наш Великий Кобзар Тарас Григорович Шевченко так наполягав, щоб український народ піднімався на боротьбу проти поневолювачів, недарма те ж саме намагалася сказати своїми творами і Леся Українка. Це знали і Василь Симоненко, і Василь Стус, і ще безліч полум'яних патріотів, безмежно відданих своїй Вітчизні. Це розуміли ті бійці, які склали свої голови у великих битвах за щастя й волю України. Особливо страшною була Велика Вітчизняна війна, яка забрала життя багатьох мільйонів українців, та й не тільки українців. Щоб цього не сталося, щоб мир завжди панував на планеті, і потрібно берегти, охороняти, захищати свою Вітчизну. Минають роки, змінюється життя. Але не треба забувати про те, що можуть знайтися заздрісники, здатні напасти на нашу землю, намагаючись знищити її, знищити нас. І тоді вже кожен повинен вирішити для себе, чи потрібно йому ставати на захист рідної Батьківщини, чи йому байдуже. Я вважаю, що найперший наш обов'язок — бути вірними захисниками своєї землі, здатними у будь-яких обставинах підставити плече допомоги, навіть якщо від нас вимагатимуть наше життя. Віддати його заради волі Батьківщини — це найвище щастя для справжніх патріотів. Тому кожен юнак повинен пройти військову підготовку, щоб вміти будь-якої хвилини захистити Вітчизну, аби вона знову не перетворилася на зневажену рабиню. Не потрібно відмовлятися від служби в армії, бо це не тільки підготовка справжніх бійців, а й чудова життєва підготовка. Особливо важлива служба на кордоні. Це означає, що за прикордонниками простяглася уся країна, яку потрібно оберігати. Нехай мирно плюскотить ріка, нехай тиша буде така, що навіть чутно, як повзуть мурахи по землі, нехай не здригається листя на кущах — все одно потрібно бути напоготові.
Я вірю, що прийде час, коли усі люди стануть братами, і тоді відпаде необхідність повсякчасно бути насторожі, відчуваючи небезпек}'. Дуже хочеться, щоб нарешті усі люди планети Земля зрозуміли, що основне — це мир у всьому світі, це вселюдська любов. А ще — безмежна любов до рідної землі, яка ніколи не зрадить тебе, навіть якщо тобі раптом доведеться її покинути. Тому треба зробити так, щоб і вона ніколи не могла назвати тебе зрадником, а тільки захисником, щирим, міцним, справжнім патріотом. Щоб вона пишалася тобою, як пишалася багатьма нашими предками, сміливими ї безкорисливими.
Ответ:
Вітчизну і матір не обирають. Можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. Адже Вітчизну ми теж називаємо матір'ю. Кожний із нас під словом Вітчизна уявляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних.
І, захищаючи Вітчизну, кожний захищає найдорожче.
Для моєї сім'ї День захисників Вітчизни — не просто дата в календарі, а одне з найвизначніших свят. Мій прадід загинув, захищаючи Вітчизну. Його листи і похоронка бережно зберігаються у нашій оселі. Мама і бабуся навіть їздили на його могилу кудись на Львівщину. Мій дідусь — кадровий військовий. Куди тільки не кидала його доля! Разом із бабусею вони об'їздили майже весь колишній Радянський Союз. Моя мама і народилась не в Україні, а на Камчатці. А мій татко — офіцер запасу. Після закінчення авіаційного інституту він два роки служив авіаційним техніком і має звання старшого лейтенанта.
Я теж мрію стати військовим. Після закінчення школи сподіваюсь вступити до Харківського військового університету. Ось і буде у нас військова династія. Професія захищати Батьківщину, на мою думку,— найпочесніша з професій на землі.
Я не розумію юнаків, які намагаються уникнути військової служби, адже армія завжди гартувала і тіло, і дух. Лише в лавах армії кується мужність. Це моє переконання. Тому я багато уваги приділяю спорту, майже стільки, скільки і навчанню.
Дехто говорить, що нам нічого захищати, бо у нас немає держави. Я так не думаю. Економічні негаразди — це процес становлення нашої молодої держави, це як хвороба, яку треба подолати. А хіба хвору матір кидають напризволяще? Ні, її лікують і захищають.
Я дуже радий, що Президент України узаконив день двадцять третього лютого як День захисників Вітчизни. Сподіваюсь, що ми повернемося до традицій урочисто відзначати проводи до лав української армії. Така інформація вже була в пресі. Жителі Дергачівщини урочисто вітали юнаків, які поповнили лави захисників Батьківщини.
Як добре, що ми живемо в миролюбній державі, але мир треба не тільки берегти, а і вміти захищати. А коли вже жінки обирають професію військових, то нам, сильній половині суспільства, має бути соромно за те, що є серед нас такі, що уникають військової служби.
День захисників Вітчизни — це свято сивих ветеранів і військовослужбовців усіх поколінь, це свято нинішніх військових і тих, що прийдуть за ними, це свято тих жінок, які чекали своїх рідних з армії або ділили з ними нелегку військову долю. Отже, День захисників Вітчизни — всенародне свято.