Стислий пересказ тексту "у степу" умаляю помогите сегодня сдавать
Ответы
Ответ:
Заходила ніч.
Німіє степ і тьмариться.
Поспішаючи, кудись ховаються останні шуми й гуки довгої літньої
днини. Не погасло ще на заході, як кров, червоне зарево, а вже над ним
у темряві далекого неба зажевріла, немов жарина в попелі, вечірня зоря.
А місяць, що перше висів серед ясного неба сірою, малопомітною
плямою, під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим чарівним
огнем.
Ринуло з неба ціле море тихого світла, усе на землі потопляючи. Над
степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.
Ніч зайшла.
Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу
хуторець.
Синіють у промінні хатки. У яр потяглися довгі тіні.
Тихо в хуторі, мов у скам’янілому царстві із давньої казки.
Серпи, коси, вози, збруя — усе мертво лежить коло хат, немов ті цяцьки,
що перед сном порозкидали малі діти. По дворах манячать стіжки свіжої
пашні, мало не поруч з хатами тягнуться ниви з блискучою стернею.
Объяснение:
Ответ:
Вiдповiдь
77 4.3
Ответ: В солдатському строю Тарас Шевченко відчував себе безпорадним Муштра тривала упродовж двох годин. Потім було навчання, а потім знову муштра. Він був фізично та духовно виснажений.
Спливав день за днем, кожен з них повторювався, прийшла неділя.
Вранці, як завжди солдатів вивели на перевірку, поснідавши вони пішли до
церкви, а потім розійшлися. Шевченко пішов вулицею, заваленою сміттям. Вийшовши з Орська, Тарас
пішов вздовж річки.
У степу не було анi птахiв, анi звiрiв.
У розпачі він впав обличчям у траву і розривався. Шевченко звiвся на ноги,
погляд його став твердим.
У казарм було майже порожньо. Відчинивши шафу, він взяв кілька аркушів паперу і подався у степ.
Объяснение: