будь ласка до 22.00
Які позитивні та негативні сторони у діяльності Наполеона?
Ответы
Ответ:
Наполеон Бонапарт за короткий час силою зброї та дипломатії зміг створити в Європі гігантську імперію, перетворивши Францію на найсильнішу державу світу. Проте розквіт Імперії був нетривалим і закінчився її падінням. Незважаючи на це, Наполеона вважають найвидатнішим політиком і полководцем XIX ст. Тож ким насправді був Наполеон Бонапарт: визволителем Європи чи прокляттям Франції?
Варто пригадати! 1. Чому саме Н. Бонапарт очолив військовий переворот 18 брюмера? 2. Чому саме парламентська Англія організовувала коаліції проти республіканської Франції?
1. Утвердження влади Наполеона Бонапарта. Внутрішня політика.
У результаті перевороту 18 брюмера виконавча влада формально опинилася в руках трьох консулів, але реальну владу мав лише Наполеон Бонапарт (мал. 1). Він не приховував, що прагне встановлення одноосібного контролю в державі, а тому послідовно збільшував свої повноваження.
Наполеон домігся прийняття нової конституції Франції 1799 р., що закріплювала практично необмежену виконавчу владу першого консула. Законодавча влада формувалася за дуже заплутаною схемою й не могла стримувати зміцнення впливу Бонапарта. Однак уже в 1802 р. було проведено опитування населення (плебісцит), за підсумками якого посада першого консула стала довічною.
У 1804 р. була прийнята чергова конституція, за якою Бонапарт був проголошений імператором Наполеоном I. Таким чином, у Франції відновлювалася спадкоємна монархія, однак вона відрізнялася від монархії Бурбонів. Суть влади Наполеона I виражалася в першій статті нової Конституції: «Управління Республікою доручається імператору, що приймає титул імператора французів». Передбачалося, що Бонапарт, ставши одноосібним правителем, не скасовуватиме більшості завоювань Великої французької революції, а буде використовувати свої необмежені повноваження для захисту держави від зовнішніх і внутрішніх ворогів.
Зміцнюючи особисту владу, Бонапарт розумів, що успіх його правління залежить від того, чи зуміє він утримати стабільність у країні. Саме стабільності чекали від імператора французькі громадяни-власники — від великої буржуазії до звичайних селян. Вони прагнули не лише зберегти, але й збільшити власність, отриману в роки революції. Наполеон I своєю внутрішньою політикою зміг не лише встановити диктатуру в країні, але й завоювати підтримку більшості французьких власників
Було впорядковано законодавство: прийнято кілька збірок законів — кодексів, серед яких найважливіше значення мав Цивільний кодекс. У кодексах держава гарантувала недоторканність приватної власності й рівність усіх громадян Франції перед законом.
Адміністративна реформа фактично ліквідувала систему місцевого самоврядування, тепер мери міст призначалися владою. Під контроль Наполеона потрапили французькі суди. Значно розширився поліцейський апарат, була посилена таємна поліція. Наполеон жорстоко придушував будь-які спроби заперечити його владу, переслідуючи як роялістів, так і республіканців. Державі були підпорядковані всі збережені газети.
Зміцненню влади Бонапарта сприяла й угода з католицькою церквою — Конкордат 1801 року. Наполеон визнавав католицизм релігією більшості французів, а Папа Римський натомість погоджувався не вимагати повернення всієї церковної власності, розпроданої в роки революції. Так Бонапарт, не зробивши жодних поступок, здобув підтримку католицької церкви.Велику увагу Наполеон приділяв розвитку економіки Франції. Був створений Французький банк, упорядкована система оподатковування, введена нова валюта — франк. Держава сприяла будівництву мануфактур у промисловості, блокуючи ввезення до Франції іноземних товарів і заохочуючи вивезення промислової продукції. Наполеон навіть наполягав, щоб на урочисті прийоми дами обов’язково приходили в нових розкішних сукнях, тим самим збільшуючи попит на продукцію французьких ткацьких мануфактур. На початку XIX ст. у Франції розпочався промисловий переворот.
У цілому внутрішня політика Наполео-на I дозволила йому підтримувати стабільність у державі й забезпечила імператору прихильність значної частини населення. Багато нововведень, запроваджених за часів Бона-парта, не тільки десятиліттями зберігалися у Франції, але й набули поширення в інших країнах Європи.
Внутрішня політика Наполеона I була спрямована на зміцнення особистої влади й захист інтересів французьких власників засобів виробництва.