Question

порівняти грецьку і індійську міфологію​

Answer 1

назвах виявляється метафора.
Давньогрецький міф пояснює: коли в Алкмени, жінки тірінфського владаря Амфітріона, народилися близнята — Іфікл від Амфітріона і Геракл від самого Зевса, — Гера, божественна Зевсова дружина, хотіла нагодувати своїм молоком дітей Алкмени, але, довідавшись про зраду свого чоловіка, відірвала маленького Геракла від грудей і її молоко потекло небом з Олімпу на землю. Це було виникнення Молочного шляху (по-грецькому галаксіас, а звідси і назва Галактика). Якщо райдугу (веселку) можна порівняти з мостом, що сполучає небо і землю, то в міфі вона стає справжнім мостом. Якщо її порівнюють із змієм, то в міфі вона — справжній змій. У давніх греків веселка, сполучаючи небо — країну богів — із землею — країною людей, — була вісницею богів Ірідою. Морські хвилі не просто уподібнюються живим істотам, а стають морськими божествами — нереїдами, дочками одного з богів моря — Нерея, або океанідами, дочками іншого морського бога — Океана (за уявленням давніх греків, Океан — це велика ріка, що обтікає всю землю, весь суходіл).
Звідки походять живі істоти? Птахи вилуплюються з яєць... У первісних людей з’являється думка: все живе — з яйця. Мабуть, і весь усесвіт — з початкового яйця? В багатьох космогонічних міфах саме так розповідається про початок світу. У прихильників релігії Орфея (орфіків) існував міф про народження з світового яйця, яке плавало в морі, творця світу Фанеса, що сяяв, як сонце. Треба зауважити, що всі нам відомі етноси мали міфи про початок світу, про його виникнення, про його, сказати б, народження, але далеко не всі мають міфи про можливий кінець світу, про якусь кінцеву катастрофу. Є такі міфи в давніх германців, у давніх ацтеків, у давніх індійців, є в християнській релігії («страшний суд»). У давніх греків і римлян таких міфів не було, хоч існували міфи про світові катастрофи («катаклізм», або «всесвітній потоп»). У більшості космогонічних міфів — міфів про виникнення світу — цей процес уявляється в такому порядку: спершу був «Хаос» («світова безодня»), де не існувало жодного ладу, згодом утворилися небо і земля («суходіл», на відміну від первісного всесвітнього моря), після цього — сонце («світло»), місяць і зорі, після них — рослини і тварини, нарешті перші люди («прапрапредки») і все, що створили люди, їхня матеріальна культура.

До індійської міфології дослідники відносять «ведичну культуру», назва якої походить від книг, званих Веди. Ця культура була принесена індо-європейськими народами, що поселилися в долині Гангу в II тисячолітті до нашої ери. Таким чином, арійські племена оселилися на новій землі з уже усталеними знаннями і уявленнями про світ. У Ведах докладно описано життя богів, їх можливості, а також установка світу і всього Всесвіту. Основними богами ведичної міфології є боги, які прилетіли на Землю з космосу, і боги, які керували стихіями. Найстаршими богами в індійській міфології є Дьяус (бог Неба) і Притхіви (богиня землі). Згідно Вед ці два божества спочатку представляли собою єдину силу — хаос, але пізніше були розділені богом Індрою, який і створив Всесвіт. Верховним ведичним божеством є Індра (цар серед богів і громовержець). За процвітання і багатство за поданнями ведичних міфів відповідає Сурья (божествоСонця), він представлений вродливим юнаком, який гарцює по небесному склепінню на колісниці з золота. Згідно ведам Сурья є прабатьком людства. Крім названих божеств в індійській культурі важливе місце займають боги: Брахма, Вішну, Шеше, Лакшмі, Сома. З кожним з богів в ведах пов’язана та чи інша історія, яка зіграла важливу роль у створенні світу, знайомого сучасній людині (від сузір’їв на небосхилі до появи вогню в перебуванні людей).

Посередником між людьми і богами у ведичній культурі виступає бог вогню — Агні. За істиною і справедливістю арійці зверталися до бога Варуна. Бог вітру Ваю мав тисячу очей і був дуже швидкий. Одним з найсильніших божеств згідно ведам був бог руйнувань — Рудра. Всі ці боги були безсмертні, крім Ями. Він став першим смертним з початку створення світу і з тих пір став богом смерті. В індійській релігії часто згадуються асури — демони, яких породив Брахма. Вони володіли божественною силою, але за гординю були скинуті з небосхилу і стали ворогами не тільки богам, але і людям. На зміну могутності Брахми в індійській міфології приходять боги Вішну (хранитель світу) і Шива (руйнівник), від яких індуїзм розділилася на течії: шиваізм і вішнуїзм. У VI столітті до нашої ери в Індії з’являється нове релігійне спрямування — Буддизм, яке заснував Сіддхаратха Гаутама, був у той період індійським царевичем.

Answer 2

Ответ:

ехпдарыоырврврвраркрур

Объяснение: