Предмет: Русский язык, автор: yvataevaailin

эссэ на тему русский язык в Казахстане ​

Ответы

Автор ответа: nemoleyn003
2

Величайшее богатство народа - его язык. Тысячелетиями накапливаются и вечно живут в слове несметные сокровища человеческой мысли и опыта.
Язык - это живая связь времен. При помощи языка человек осознает роль своего народа в прошлом и настоящем, приобщается к культурному наследию, к современным процессам духовного развития общества, нации. Значение языка в жизни общества огромно. Он, как зеркало, отражает жизнь народа со всеми горестями и радостями, потерями и успехами. На нем основываются патриотические чувства, этническое самосознание.
Русский язык как язык русского народа - это один из совершеннейших языков мира, развивавшийся в течение тысячелетия, давший в девятнадцатом веке лучшую в мире литературу и поэзию. Тургенев говорил о русском языке: «Нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу!»
Большой вклад в развитие русского литературного языка внес А.С.Пушкин. В его творчестве утверждается народная основа русского национального языка, закрепляются единые национальные нормы. А.С.Пушкин закрепил то, что развивали в своем творчестве М.Ломоносов, Н. Карамзин, И. Крылов, А. Грибоедов. На открытии памятника А.Пушкину в Москве И.С.Тургенев сказал: «Нет сомнения, что он создал наш поэтический, наш литературный язык и что нам и нашим потомкам остается только идти по пути, проложенному его гением…»
Огромный вклад в обогащение русского литературного языка внесли классики русской литературы 19-20 веков: М.Ю.Лермонтов, Н.В.Гоголь, И.С.Тургенев, Н.А.Некрасов, Л.Н.Толстой, А.П.Чехов, А.Блок, С.Есенин, А.Толстой, К.Симонов, К.Паустовский, В.Астафьев, В.Распутин, В.Набоков и другие.
Русский язык является государственным языком Российской Федерации. В России наравне с другими символами государственности обладает особым правовым статусом, пользуется поддержкой общества и государства и выполняет представительные функции в отношении с другими государствами, а главное- объединяет все нации и народности.
Русский язык является мировым языком - средством международного общения.Он принят Организацией Объединенных Наций в качестве официального и рабочего языка наряду с английским, французским, испанским, китайским и арабским.
Как мировой русский язык включается в качестве иностранного языка в программы обучения в средних и высших школах разных стран.
В Республике Казахстан государственным является казахский язык, а русский - официально употребляемым языком. В статье 7 Конституции Республики Казахстан определен статус русского, официально употребляемого, языка.
Реализация Государственной программы функционирования и развития языков предполагает следующее:
*создание условий для изучения и развития языков народа Казахстана и реализации конституционного права каждого гражданина на свободный выбор языка общения, воспитания, обучения и творчества на родном языке.
*сохранение за русским языком в полном объеме основных функций, гарантированных ему Конституцией РК: он остается языком, официально употребляемым в государственных организациях и органах местного самоуправления, обеспечивается его функционирование в области образования, науки, культуры и других общественно значимых сферах.
Сбылись вещие слова великого Абая о том, что «через язык русский казахский народ придет к высотам мировой культуры». Он писал: « Изучение русского языка поможет нам перенять все лучшие качества этого народа , ибо он раньше других разгадал тайны природы».
«Развивайте среди казахов влияние русского образования»,- призывал казахский просветитель Ы.Алтынсарин.
На русском языке общаются в нашей стране представители разных национальностей.
Видные общественные и государственные деятели стран мира отмечают, что казахстанцы, к какой бы нации они не принадлежали, какой бы социальный статус не имели, хорошо владеют русским языком, говорят правильно, без акцента. Изучение языков, в том числе и русского, обеспечивает расширение и углубление полиязычия как основы межнациональных, межличностных отношений, способствует культурному взаимообогащению.
Политика Президента нашей страны Н.А.Назарбаева направлена на создание условий для свободного владения тремя языками: казахским, русским, английским. Эти языки являются обязательными учебными предметами и входят в перечень дисциплин, включаемых в документ об образовании.
«Настоящий, сильный, где нужно - нежный, трогательный, где нужно - страстный, где нужно - бойкий и живой язык народа»,- как писал Л.Н.Толстой,- объединяет нас, казахстанцев, делает нашу речь развитой и богатой, служит миру, дружбе, солидарности.
Закончить эссе хочу словами Н.М.Карамзина: «Да будет же честь и слава нашему языку, который в самородном богатстве своем, почти без всякого чуждого примеса, течет, как гордая, величественная река - шумит, гремит - и вдруг, если надобно, смягчается, журчит нежным ручейком и сладостно вливается в душу…

hansuluhansulu1: сорри но это человек просто скопировал текст и вставил это Каж-дый мог сделать
Автор ответа: hansuluhansulu1
0

надеюсь помогла)

жыювд

Приложения:
Похожие вопросы
Предмет: История, автор: mikolet76
допоможіть проаналізувати текст нижче.
У чому відмінність українських національних політичних партій Галичини в оцінці сучасників

... За останні десять років національно настроєні елементи Галичини скла-

лися в три організовані партії.

Національно-демократична партія (хоча ця назва, спрофанована тим зміс- том, який вклали до своєї програми і тактики націонал-демократи польські, не- охоче вживається) є спадкоємницею національного руху галицького українства й об'єднує в собі більшість національно настроєного українського суспільства. Наріжним каменем її програми є національні політичні завдання, хоча з часу останньої реформи помітне місце в ній належить також питанням економічного і соціального характеру. Певна прогресивність послаблюється на практиці присутністю в її лавах значних мас духовенства і чиновництва. Мірилом її полі- i тичної сили може бути підрахунок голосів під час останньої виборчої кампанії: із загального числа голосів, одержаних кандидатами українських національних партій (375 тис.), її кандидати одержали 267 тисяч. Радикальна партія виникла наприкінці 1880-х рр. і, на противагу культурно- національним завданням старшої партії (нинішньої національно-демократич- ної), висунула на перший план питання і завдання соціально-політичні. Після того, як національно-демократична партія внесла до своєї програми (1899) соціальні і політичні вимоги партії радикальної і багато видатних представників останньої долучилося до неї, відмінність між обома партіями непомітна і виявляється пере- важно в тактиці. На відміну від партії національ- но-демократичної, що, як зазначалося, нараховує в своїх лавах багато представників духовенства (уніатського), партія радикальна мае характер виразно антиклерикальний і рішуче виступає проти духовенства. Її можна вважати за ліве крило націонал-демократів.

Соціал-демократична партія - наймолодша, вона і найслабша в цей час, та г в майбутньому для неї не помітно особливо сприятливих умов: її справжня стихія фабричний пролетаріат тут відсутній, і в містах їй доводиться розме жовуватись з польською соціал-демократією, завдання не з легких. До того ж, намагаючись не підкреслювати різко національного питання із партійної солі- дарності з польською соціал-демократією, вона послаблює свої позиції, оскільки національне питання для українців є тепер питанням нагальним. Досі, з огляду на загальну слабкість соціал-демократії в Галичині, українські соціал-демократи підпорядковували національні запити загальнопартійним інтересам і серед українських національних партій найменше висували національне питання; в останній час молодші покоління партії висувають його набагато різкіше й повніше, дедалі більше вивільняючись (як і еврейські соціалісти Галичини) (М. Грушевський, «Українці в Австро-Угорщині»).

Кость Левицький про програмові засади УНДП зазначав: «5 січня 1900 р. ого- лосив був Народний комітет першу свою відозву до народу, в котрій пояснив нашу національну ідею. В сій відозві сказано: "... Ідеалом нашим повинна бути незалежна Русь-Україна, в якій би всі частини нашої нації з'єдналися в одну но- вочасну культурну державу... Та поки осягнемо сей наш ідеал... мусимо на грунті теперішніх відносин і в рамках австрійської держави прагнути до створення окремої національної провінції зі своєю окремою адміністрацією і своїм націо нальним Сеймом"» (К. Левицький. «Історія політичної думки галицьких українців»).
Предмет: История, автор: AlexWolf444