Предмет: Українська мова, автор: wwwwwwwwwuu

Скласти твір-роздум на тему,,Сучасна українська мова як вища форма існування національної мови"

Ответы

Автор ответа: lupaskovladislhav344
0

Ответ:

Кожна мова органічно виростає з мови живої народної так само, як юнак виростає з дитини. Початковою основою літературної мови звичайно стає один якийсь народний говір, історично сильніший від усіх інших; звичайно це говір того племені, що об’єднало круг себе політично чи культурно всі інші. Такий панівний говір з бігом часу стає культурніший і більш розвинений від усіх інших; менші говори добровільно туляться до цього панівного, через що говіркові відміни в мові з часом затираються все більше та більше. «Що город постановить, на тім і пригороди стануть», — це була й є наша панівна формула не тільки реального буденного життя, але й життя духовного; на цій же формулі зростали й усі літературні мови світу. Без цього процесу не поставали б нації як спільнота близьких племен, бо ж у розуміння нації найперше входить добровільна спільність не тільки своїх реальних життєвих інтересів, але й спільність духова, а в тім і мовна; без мовної спільності не може бути нації. Літературна мова і є «ця спільна всенаціональна мова», цебто мова об’єднаної нації, оруддя найдоцільнішого порозуміння для всіх окремих племен з їхніми говірковими мовами

«Допитливість створює вчених і поетів»

Радимо прочитати книгу Івана Огієнка «Історія української літературної мови». Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав усьому світові той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як «душі нації», «найціннішого скарбу» народу. Водночас з’ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30-х роках XX століття.

Літературна мова — відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує державну діяльність, культуру, пресу, художню літературу, науку, театр, державні установи, освіту, побут людей.

Літературна мова існує в усній та писемній формах і характеризується стилістичним розмаїттям.

У сучасному мовленні однаково поширені обидві форми української літературної мови — усна й писемна. Обом їм однаково властиві лексичні й граматичні норми.

Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: iraleviseva6