написати розповідь про обряди українців
Ответы
ПЕРЕДВЕСІЛЬНІ ТА ВЕСІЛЬНІ ОБРЯДИ
Важливим етапом життя вважалося весілля. Весільні обряди поділятися на сватання, заручини, дівич-вечір та власне весілля. Під час сватання представники родин домовлялись про весілля. Інколи дівчина не давала згоди на шлюб і повертала сватам хліб, а молодому в подарунок передавала гарбуз або макогін. Після сватання влаштовували заручини, які починались із обряду посаду. Під час нього молоді висловлювали згоду на шлюб, а родини освячували цей намір. Символами єднання пари були рушник та хліб. Пару виводили на посад, староста накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, згори руку хлопця та перев’язував їх рушником. Після цього дівчина в’язала старостам рушники, а всім присутнім роздавала хустки, полотно або ж сорочки.
Наступним етапом був дівич-вечір. Його влаштовували напередодні весілля і він мав символізувати прощання з самотнім життям. Проводили це прощання окремо в оселі і молодого, і молодої.
Поки молоді прощались із самотнім життям коровайниці готували весільний коровай та печиво (шишки, дивні, калачики, теремки, полюбовники). Робити коровай запрошували жінок, які були щасливі у шлюбі, щоб і майбутня пара також мала родинне щастя. Бгання тіста супроводжувалось обрядами та співами. Кожен символ на весільному короваї мав сакральне значення.
Весільний обряд починався з одягання молодої. Весільне вбрання мало не лише показати вроду та статус дівчини, але й захистити її. Кожна деталь строю несла своє значення: від сорочки до квітки на вінку.
Особливим обрядом було покривання голови дівчини, що символізувало її перехід до когорти заміжніх жінок. Дівчину саджали на лаві на подушку, знімали вінок, розплітали косу і переплітали в дві коси, які закладали довкола голови, а згори вдягали намітку чи очіпок. Від тепер дівчина вже не мала права з’являтися на люди з непокритою головою.
Наступні обряди молодої родини були тісно пов’язані з будівництвом власного житла, народженням дітей та їх вихованням.
ПОХОВАЛЬНІ ОБРЯДИ
Наступний життєвий етап, який мав безліч обрядів, був власне останнім – похорон. Обряди пов’язані з цією подією мали на меті віддати данину пам’яті небіжчику та гідно провести його в останню путь. Коли в хаті хтось вмирав на вікна вивішували білі хустки. Існував особливий ритуал приготування до погребіння: тіло обмивали, вдягали кращий одяг та клали до труни. Виносили покійного ногами вперед (щоб смерть більше не приходила до цієї хати). Труною тричі вдаряли об поріг – прощання покійного з рідними та оселею. До труни клали хліб, сіль, монети. Після повернення з цвинтаря обов’язково треба було вимити руки та вмитися (щоб змити смерть) . Важливою традицією був поминальний обід. Його проводили тричі: після похорону, на 9-й та 40-й день, а також щороку на поминальний тиждень (тиждень після Великодня) та роковини смерті.
Для сучасної людини більшість цих обрядів стали скоріше даниною моді, ніж важливою віхою життя.