«Феномен Фауста»
Твір міркування
Срочно пжжж у меня кррррр
Даю много баловвв!
Ответы
Ответ:
Вчений Фауст – головний герой однойменної трагедії Гете. За своє досить довге життя Фауст набув великого опиту і багато різноманітних знань, але істина залишилася для нього недоступною. У якийсь момент, втомившись від наукової роботи і пошуків вчений раптово розуміє, що таке яскраве і таке приваблююче життя проходить повз нього. Він знаходиться на межі самогубства і розчарований у своєму житті.
У Фауста більше немає ніякого стимулу продовжувати пошук істини з точки зору наукових досліджень. Заради того, щоб прожити своє життя заново,
Фауст закладає свою душу дияволу, який з’явився до нього в образі Мефістофеля. В обмін на душу той дарить вченому молодість.
Спрямованість до ідеалу і постійна невдоволеність досягнутим – саме ці найголовніші властивості людської натури через головного героя висвітлює у своїй трагедії письменник. Найважливішими якостями Фауста є прагнення вченого до самопізнання світу і гострий розум. Йому притаманне проникнення в глибинну суть життя, схильність до пошуку нових знань і постійний творчий пошук.
При цьому він хоче перетворити усю землю на квітучий сад і не прагне за це слави і почестей. Вчений мріє зробити
людей щасливими і вільними, тому й вступає у боротьбу з природою.
В 1953 році народна легенда про вченого була доповнена цікавим життєписом учня Фауста – Вагнера. Цього героя автор зображує безпутним волоцюгою, якому вдалося опанувати мистецтво магії, а після смерті свого вчителя успадкував його багатство. Для автора було дуже важливо протиставити характери двох зовсім різних вчених – Вагнера і Фауста. Та не слід вважати, що Вагнер є особистістю, яка не має ніяких талантів. У другій частині твору йому навіть вдається штучно створити людину – Гомункула.
Та все ж добре видно, що Гете не схвалює шлях, обраний Вагнером.
Зміст трагедії “Фауст” можна вважати універсальним. Твір розповідає нам про мистецтво і науку, про політику і побут, про мир і війну, про смерть і життя, про молодість і старість. А головною темою трагедії є пошуки людиною свого призначення і сенсу життя. В першій частині твору, створюючи образ вченого, Гете показав на прикладі власної долі можливість здійснення майже будь-яких бажань людини, а в другій частині трагедії – майже безмежні можливості людства у цілому.
У першій частині трагедією стає бездумна гонитва Фауста за насолодами а загибель героїні, у другій частині трагедією можна вважати прагнення героя до вдосконалення природи на свій лад, його бажання внести у світобудову свої прагматичні виправлення. На думку автора, будь-яке максималістське прагнення може призвести до трагедії.
Одним із найпоетичніших образів світової літератури по праву вважається головна героїня трагедії “Фауст”. Вона нерозривно пов’язана із вченим і характеризувати його не звернувши увагу на жінку, що знаходилася поруч, неможливо. Невибаглива і проста дочка бюргера, у творі вона зображена як справжнє дитя природи.