Question

Допоможіть скласти вірш Собача дружба

Answer 1

Ответ:

На сонці під вікном,

За кухнею удвох Полкан з Барбосом грілись.

Хоча воно перед двором

Їм дім пристойніш стерегти б гуртом.

Але ж вони гаразд наїлись, —

Та й чемні пси удень ладком

– Лежать собі десь під стіжком, —

Тож гомонять вони, улігшися рядком,

Про всяку всячину: про Їх собачу службу,

Про лихо, про добро, і, зрештою, про дружбу.

«Чи є», — мовляв Полкан, — «щасливіш мить,

Як з другом серце в серце жить;

Взаємні послуги йому робити завше,

Не з’їсти нарізно й шматка,

Стоять всім серцем за дружка

І пильнувать, із ним життя зв’язавши,

Щоб лиш знайти якось щасливий час

І друга милого потішить, позабавить.

Ах, серце в цьому лиш мету єдину ставить!

От що, коли б, наприклад, хоч і в нас

Щаслива дружба завелась?

Скажу я сміло,

Ми й не примітили б, як тут життя б летіло».

— «А що ж? Хороше діло!» —

Барбос тут одмовля йому:

«Давно, Полканчику, в тямки я не візьму,

Чом ми, хоч начебто в однім дворі з тобою,

А й дня не проживем без бою;

І через що? То ж дякувать панам:

Не голодно, не тісно нам!

І потім справді сором:

Собача дружба — славна з давніх ще часів;

Та, наче між людей, ти дружби серед псів

І не примітиш зором».

«Посвідчимо ж усім, що дружба в нас міцна». —

Гукнув Полкан: «Дай лапу!» — «Ось вона!»

І друзі ці нові ну обійматись,

Ну цілуватись;

Не знають з радощів, до кого б прирівнятись:

— «Орест мій!» — «Мій Пілад!» Геть чвари, заздрість, злість!

Тут кухар на біду жбурнув із кухні кість.

І приятелі вже навзаводи несуться;

Куди той лад подівся вмить?

Пілад мій та Орест гризуться, —

Аж шерсть угору з них летить:

Насилу зрештою їх розлили водою

Объяснение:

помог?