Письмовий твір. «Маруся Чурай – пісенна душа народу» даю 100 балів
Ответы
Ответ:
Маруся Чурай — напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила у Полтаві. Їй приписується авторство низки пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвіт встали козачки» та інші. Також знято як Маруся Чураївну.
Маруся Чурай народилася десь у 1625 р. в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Але на жаль Батько Марусі, зарубавши одного шляхтича, подався на Запорізьку Січ і там пристав до гетьмана Павлюка. З ним воював проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений 1638 р. У дівчинки були чорні очі які горіли як вогонь у кришталевій лампаді, обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос був солодкий та дзвінкий, якого нечувано навіть від київських бурсаків. Вона кохала Грицька Бобренка, сина хорунжого полтавського полку. Усі пісні Марусі були написані за реальними обставинами наприклад як «Засвіт встали козаченьки» коли Іван Іскра й Гриць Бобренко брали участь у у визвольній війні, або «Віють вітри, віють буйні» коли Чураївна пішла до Києва, щоб помолитися за коханого. Пістя поверненя Івана той разказав їй що Гриць одружився з Галею Вишняк. після його зради Маруся дуже сумувала. Вона навіть вирішила отруїтися. У відчаї вона кинулася з греблі у Ворсклу. Але випадково вона була врятована Іваном Іскрою. Зрада коханого породило у ії душі страшний план помсти. Маруся знову захотіла позбавити себе життя, але отруту, яку дівчина приготувала собі, випив Гриць. Коли Гриця принесли до церкви, туди вбігла Маруся, вона цілувала небіжчика й, обливаючись сльозами, розповіла про свій злочин. Незабаром відбувся суд, який установив їй вирок – смертну кару. Під час читання наказу Марусю врятував Іван Іскра. На цей час відомо 20 пісень, авторкою яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх набагато більше.
Легендарна історія життя поетеси дала поштовх до написання нових літературних творів різних жанрів українськими митцями наприклад як: Григорієм Квіткою-Основ’яненком, Левком Боровиковським, Степаном Руданським, Ольгою Кобилянською, Володимиром Cамійленком, Ліною Костенко.
Объяснение:
думаю уже поздно но может кому то пригодиться:)