Предмет: Литература, автор: kolya2531

3. Як Афродіта поставилася до пристрасті Пігмаліона? Чим, на вашу думку, був зумовлений її вчинок? ​

Ответы

Автор ответа: kirilburdenuk3
7

Відповідь:

ПІГМАЛІОН – З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ЧАСТИНА ПЕРША МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

РОЗДІЛ 4 З ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

ПІГМАЛІОН

Афродіта дарує щастя тому, хто вірно служить їй. За це дала вона щастя й Пігмаліону, великому кіпрському митцеві. Пігмаліон ненавидів жінок і жив самотньо, уникав шлюбу. Якось зробив він з блискучої білої слонової кістки статую дівчини надзвичайної краси. Немов жива, стояла ця статуя в майстерні художника. Здавалося, вона дихає; здавалося, що от-от вона зрушиться, піде й заговорить. Цілими годинами милувався художник своїм твором і покохав нарешті створену

ним самим статую. Він дарував статуї дорогоцінне намисто, зап’ястки й сережки, одягав її в розкішний одяг, прикрашав голову вінками з квітів. Як часто шепотів Пігмаліон:

– О, якби ти була жива, якби могла відповідати на мої слова, о, який би був я щасливий!

Однак статуя була німа.

Настали дні святкувань на честь Афродіти. Пігмаліон приніс богині кохання в жертву білу телицю з визолоченими рогами; він простяг до богині руки й молитовно прошепотів:

– О вічні боги, і ти, золота Афродіто! Якщо ви можете дати все благаючому, то дайте мені дружину, таку ж прекрасну, як та статуя дівчини, що зробив я сам.

Пігмаліон

Пояснення:


kolya2531: це не тооооо
kolya2531: нет не правильно
nastafru1: блин а я звикла записивать
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Високий рівень (3 бали) 1. Прочитай текст, визнач тип і стиль мовлення.. 2. Спиши текст, вставляючи пропущенi лiтери, вiдкриваючи дужки. 3. Випиши прикметники згрубiлості і збільшеноï ознаки. Чи утворюють такi прикметники ступені порiвняння? Яка орфограма об'єднує волоським? 5. Зроби синтаксичний розбір 2 речення (у списаному тексті). 4. прикметники тоненькою, Наближает..ся пiв/день, (не)прохолодний, а повний спеки й жовто/гарячого світла. Яскраве світло хвилями ллється з неба, сповнює полу/де(н,нн)ою втомою повітря. На що вже бувають таємничо/скрадливі холодки, а й туди хоч тонен...кою цівкою протиснеться воно. Тільки в ту альтанку, що під старезним волоським горіхом у садку, не пускає його (не)зграбний, дико/рослий виноград, звившись щiльно в одну (не)здола(н,нн)у зелену стіну. Вже що не робить світло: зайчиком плигае бiля альтанки, пробившись крiзь темно/зелене листя горiха, i золотою сіткою падає на землю, і мигтить, і переливається, намагаючись присунутись ближче до темнющого закутка та ба! Стало на порозі альтанки, зазирає туди, а ввійти - дзуськи! (за Михайлом Коцюбинським). -​
Предмет: Русский язык, автор: Аноним