Question

Андрій Григорій Трух (церковний діяч, служив у легіоні УСС) згадував: «Коли... Австрія оголосила війну Сербії, а водночас і загальну мобілізацію, я не думав, що незабаром і я стоятиму у військових рядах. Оскільки з мого села Гірного відійшли чоловіки та юнаки на війну, я став почуватися так самотньо і ніяково, що не витерпів і одного дня вибрався до Стрия, щоб вступити добровольцем до австрійської армії. Коли я став просити австрійського старшину, навколо якого збиралися скликані вояки, щоб він виконав бажання хороброго Гриця, він тільки сказав мені: “Ой не ходи, Грицю, на ту зарваницю!” - і я, не скуштувавши навіть військового “цвібаку”1, вернувся додому - товкти кашу з молоком... І хтозна, доки я був би забавлявся в “кашоїда”, якби у Львові не розпочала свою діяльність Головна Українська Рада й Бойова Управа. На їхній спільний маніфест, звернений до української молоді із закликом ставати під жовто-блакитний прапор Українського Січового Стрілецтва для збройної розправи з москалями, відгукнулась не тільки молодь, а й усе українське національно свідоме громадянство Галичини. Справою організації Українського Легіону захопилось не тільки юнацтво, але й старші громадяни, весь народ, незважаючи на стан і політичні переконання. На утримання добровольців посипались з усіх сторін щедрі пожертви. Посилали окремі особи й громади, навіть цілі села. Наприклад, Гаї коло Львова харчували задарма протягом місяця цілу сотню УСС. За місяць серпень український народ, селянський, зібрав кілька тисяч корон грішми, дорогоцінностями й продуктами. Пожертви складали всі: багаті й убогі, фахівці з різних професій, робітники й селяни. Навіть австрійські вояки, українці, вже мобілізовані в армію, посилали свої дрібні лепти. Для прийому добровольців було створено повітові й громадські комітети. Добровольці прибували просто до Львова або до своїх повітових міст. Молодь Галичини заворушилась і масово плила в ряди українського війська, захоплена довго не чутим гаслом: “Війна за волю України!”. Хоч до УСС могли вступати лише юнаки, молодші за 21 рік, що не були призвані до австрійського війська, або такі, що були колись звільнені від військової фронтової служби, все-таки на заклик українського національного проводу зголосилося понад 20 000 національно свідомого українського квіту, що хотів здобути рідній українській нації кращу долю. Першість у цій військовій справі належала Львову. Там, як це годилось українській столиці, найкраще розвивалася організація УСС... Коли на заклик Головної Української Ради й Бойової Управи почали діяти по повітах Повітові Ради, до мене одного дня по обіді прибули зі Стрия... із закликом, щоб і я для загального добра української нації вступив до Українських Січових Стрільців. Це було для мене таке самозрозуміле, що вже наступного дня я вирушив до Стрия, щоб стати в ряди УСС. Мав я тоді вже повних 20 років. У Стрию незабаром зароїлось від “добровольців”, як тоді називали УСС. Збірною станицею стала для нас бурса1 Педагогічного Товариства у передмісті на Ланах. У тій бурсі я мешкав якийсь час, коли ходив у Стрию до школи. Тепер вона стала нашим стрілецьким табором. Там ми збирались і харчувались, а на військові вправи виходили за місто. Ночували стрільці де хто міг, а вранці збирались на площі біля бурси. Я ночував у свого шкільного товариша. Патріотичні й працьовиті стрийські пані доволі напрацювалися, щоб нагодувати те своє рідне військо... Зрозуміло, що ми не мали ще тоді ні уніформи, ні зброї. Я ходив на вправи в сокільському однострої, який роздобув у знайомого члена стрийського “Сокола”.Хоч ми тоді були ще мало схожі на справжніх вояків, та все-таки справляли гарне враження і викликали захоплення, коли проходились четвірками через місто з бадьорою піснею на устах... По Стрию лунав гомін першої стрілецької пісні: “Ой у лузі червона калина похилилася...”».


З’ясуйте, про що в ньому йдеться; коли відбулися описані події.​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Зрозуміло, що у тексті йдеться мова про угрпування молодих українців в легіон Українский Січових Стрільців (УСС). У уриівку описується початок першої світової війні, мабудь навіть 1914-1915, тому що УСС буд сформован у 6 серпня 1914, за проханням українскього народу. Саме згрупувала його Головна Україньска Рада (ГУР). Як сказано у уривку, туди входили усі добровольці та обучалися воїнному ділу поголовно добровольці.

Достатьно?