Якою була кількість українських міст у різних українських воєводствах? Яких змін
зазнавали міста зі здобуттям магдебурзького права?► Якими були повноваження рад
та бурмистра, а які - війта i лави? Що визначало розвиток міст у XVI ст.? Як це
позначалося на становищі містян? Що таке дворища і дими? Які зміни в житmi
українських селян відбувалися в XVI ст.? Як це позначилося на становищі селян? пожалуйста напишите ответ
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Якою була кількість українських міст у різних українських воєводствах?
XVI – перша половина XVII ст. – час появи та бурхливого розвитку міст. На території Руського й Белзького воєводств до кінця XVI ст. існувало понад 200 міст і містечок. Після постанови сейму 1590 р., що передбачала роздавання нібито «пустель, що лежать за Білою Церквою», завдяки активній будівничий діяльності магнатів і шляхти на середину XVII ст. у Київському воєводстві з’явилося близько 200 міст та містечок, у Брацлавському – близько 100.
Яких змін зазнавали міста зі здобуттям магдебурзького права?
Ви пам’ятаєте, що надання містам королем або великим князем литовським (згодом і власниками-магнатами) привілею на магдебурзьке право сприяло помітному пожвавленню міського господарства й активному формуванню містян як стану
Якими були повноваження рад та бурмистра, а які – війта і лави?
Міське самоврядування здійснював виборний магістрат, який складався з ради (райці на чолі з бурмистром) і лави, або лавничого суду. Райці відали адміністративно-господарськими справами. Лаву, яка чинила суд, очолював війт
Що визначало розвиток міст у XVIст.? Як це позначалося на становищі містян?
Ви пам’ятаєте, що надання містам королем або великим князем литовським (згодом і власниками-магнатами) привілею на магдебурзьке право сприяло помітному пожвавленню міського господарства й активному формуванню містян як стану.
Попри отримання українськими містами права на самоврядування, українців, а також вірмен і євреїв часто не допускали до міських урядових посад.
Що таке дворища і дими?
Орні землі розподіляли між частинами громади – дворищами, які об’єднували по кілька дворів – димів.
Які зміни в житті українських селян відбувалися в XVI ст.? Як це позначилося на становищі селян?
Як і раніше, селяни жили громадами. Члени сільської громади спільно користувалися пасовиськами, лісами, озерами, річками. Орні землі розподіляли між частинами громади – дворищами, які об’єднували по кілька дворів – димів, тобто господарств окремих сімей. Різноманітні податки й повинності на користь держави та земле власника сільська громада також розподіляла поміж дворищами. Сільську громаду очолював обраний на сільському сході представниками дворищ отаман. Сільська громада обирала також власний суд. Його називали копним (від «копа» – зібрання громади), і складався він із «суддів копних» – «мужів». Копний суд скликали просто неба на заздалегідь призначеному місці. Суд розглядав цивільні й кримінальні справи, зокрема й суперечки за землю та вбивства. Поступово, із переходом землі громад у власність землевласників, копний суд було замінено на суд вотчинний.