Підготувати повідомлення про Марусю Чурай. Тема: Пiснi Марусі Чурай. Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. «Засвіт встали Козаченьки».
Ответы
Ответ:Її називають українською Сафо. Про неї складено багато легенд, а ще більше написано художніх творів. Не збереглося документальних свідчень про те, що була така талановита піснярка Маруся Чурай, але в народі свято вірили, що дійсно вона була, адже збереглося чимало її пісень, які співають і зараз.
(Слухання аудіозаписів пісень Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» та інших, огляд портретів, книжок, їй присвячених.)
Про цю дівчину-легенду й ітиметься на сьогоднішньому уроці.
III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
✵ Повідомлення учнів (або розповідь учителя) про легендарну піснярку
Марусю Чурай та про однойменний твір Л. Костенко.
За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — у 1628 або 1629) році в сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, котрий був одним зі старшин під час повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник спалений на багатті у Варшаві, вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві. У юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини в 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього 4 роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він уже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, Ганусю із заможної полтавської сім’ї. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, що вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми. Але отруту ненароком випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але, повернувшись 1653 року до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — 1652 року в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала черницею якогось з українських монастирів).
Объяснение: