Яку роль відіграє давній період історії Укрїни?
Ответы
Ответ:
Деякі думають, що історія це щось забуте та неактуальне для сьогодення, але це зовсім не так. Це величезна збірка подій життя наших предків, вони допускали помилки, робили щось хороше и зараз ми бачимо це на сторінках книг. Без минулого не існує майбутнього, якщо ь ми не були ознайомлені з історією, то в подальшому житті і розвитку держави допускалися величезних помилок. Що с приводу розвитку, існування нашої мови, існування наших міст, битви, розвмток культури, традиції, релігія- це важливо і давній період містить це в собі.
Ответ:Давня історія — галузь пізнання та історичний період; давня історія України. Як галузь пізнання Д.і. є розділом історичної науки, що вивчає найдавніший період в житті людства. Поняття «давня історія» разом з концепцією поділу історії на давню, середньовічну та нову ввів до наукового вжитку німецький вчений К.Келлер (Целларіус) наприкінці 17 ст. Цьому сприяло утвердження в науці за доби Відродження християнського уявлення (див. Християнство) про лінійну спрямованість часу — від моменту створення Світу в минулому до моменту Страшного суду в майбутньому, яке, на противагу іншим тенденціям цього процесу (становлення науки), суперечило раціональним традиціям, що йшли від античних авторів (див. Античність), зокрема ідеї циклічності історичних змін (див. Циклічності теорії). За межу між Д.і. та історією середньовічною (див. Середньовіччя) спочатку правила дата надання дозволу імператором Константином Флавієм мешканцям Римської імперії (див. Рим Стародавній) сповідувати християнство (313), пізніше — дата падіння Західної Римської імперії (476).
Поняття «давня історія» в порівнянні з поняттями «середньовічна історія» і «нова історія» в сучасній історичній науці є найменш строгим, оскільки охоплює змістовно неоднорідні періоди, штучно об'єднуючи їх в один надтривалий (за історичними мірками) відтинок часу. Вже невдовзі після того, як Келлер виокремив в історії людства давній період, що тривав близько 5900 років, якщо відлік історії вести від визначеного християнською церквою часу створення Світу — 5508 до народження Ісуса Христа (тобто до н. е.), відкриття палеолітичних пам'яток (див. Палеоліт) у Франції в 1830-х рр. змусили згодом значно «поглибити» Д.і. (оскільки геологічні умови залягання цих пам'яток вказували на те, що їхній вік складає щонайменше кілька десятків тисяч років). А після впровадження у 20 ст. методів абсолютного датування, зокрема радіокарбонного, вік найдавніших пам'яток у Європі, а отже, й початок Д.і., почали оцінювати сотнями тисяч років. Відкриття палеолітичних пам'яток в Африці «подовжило» історію людства ще на 1,5–2 млн років (приблизно до позначки 3–2,5 млн років). Таке «подовження» поняття «давня історія» привело до того, що воно стало «найтривалішим» з-поміж інших понять історії, а тому «охопило» якісно неоднорідні етапи становлення й буття людства.
Объяснение: просто прочитати