літературний паспорт пісні за сибіром сонце сходить
Ответы
Відповідь:
Автор – народна пісня
Жанр: історична пісня.
Рід літератури – ліро-епічний твір
Тема “За Сибіром сонце сходить”: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик»:
Ідея “За Сибіром сонце сходить”: возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує.
Основна думка: «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак гроші поділивши, Я гріхів не маю».
Провідний мотив – не миритися з несправедливістю
Римування: паралельне
Композиція “За Сибіром сонце сходить”
Експозиція: повернення Кармалюка із Сибіру.
Зав’язка: продовження народним месником діяльності на благо знедолених.
Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною.
Розв’язка: переслідування і засудження героя владою.
Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності.
Художні засоби “За Сибіром сонце сходить”
Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька», «багач панує», «у розкошах….днює й ночує», «Зібрав собі славних хлопців».
Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний», «гірко заплачу», «тяжкая робота», «гіршая неправда», «нудно ждати», «вічная скорбота».
Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай…», «світ великий», «при дорозі подорожньою».
Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Світ великий і розумний Та ніде ся діти!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».
Риторичне запитання: «Що ж кому до того?»
Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!» Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».
Гіпербола – всю надію майте.
Антитеза: «не в кайданах, а все ж не на волі», «багатих убиваю, бідних награждаю», «з багатого хоч я
візьму, убогому даю».
Звертання: «хлопці, не зівайте».
Пояснення: