Question

Побачу цю ніжну, тремтливу дівчину-красуню, і наринають світлі

спомини дитинства…

Якось пішли ми з мамою на урочище, щоб запасти на зиму калинових

кетягів. Ненька зупинилася біля куща над криницею і мовила : « Ось тут стояла

колись наша хата. Як тільки ми побралися з твоїм батьком, одразу й оселю

заходилися зводити. А під осінь я висадила біля застільного вікна кущ калини.

Чи то земля така родюча, чи тому, що поливала, тільки швидко розрослася.

Соловейко на ній гніздо звив і щовесни нам оддячував піснями. Згодом, як ти

мав з’явитися, тато з пагона змайстрував сопілку. Було таке повір’я,

« якщо

зробити з калини сопілку, у сім’ї неодмінно з’явиться син – продовжувач роду.»

Так воно чи ні – суди сам. А коли переїздили, я ні за чим так не тужила, як за

калиною… »

Коли вже ув’язували в пучки ваговиті грона, мама попрохала : « Може

б ти, синку, пересадив калину, щоб гарний спомин був тобі і мені? »

З кілька днів у нашому городі вже світилися сизуваті пагони. Дбайливі

мамині руки викохали їх, і невдовзі біля вікна зацвіла першим квітом калина.

Завжди, коли я приїздив у гості до неньки, одразу ж нагадувала: «Ось глянь,

яка красуня ! Тепер, коли довго тебе немає, я дивлюся на неї і згадую:

«Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.»

Немає вже мами, але є калина – мамина мудрість, мамине

безсмертя… (За В. Скуратівським ).
Задание: Придумать заголовок и сделать план
​

Answer 1

назвати можно чи «Мамина Калина» чи «Калинонька» чи «Калина»

План:

1)дівчина красуня

2)історія дитинства

3)мамине прохання

4)калинамамина мудрість
5)мамине безсмертя