" Ой на горі женці жнуть", " Стоїть явір над водою", "Гомін, гомін по діброві", " Ой у степу криниченька".визначте тему, ідею та художні засоби кожної з пісень
Ответы
Відповідь:
Тема: зображення військового походу козаків.
Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.
Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).
Художні засоби “Ой на горі та женці жнуть”
Повтори:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей..»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»
Риторичні оклики:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько»
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!»
Епітети: «зелена гора»; “долиною широкою”, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний, кониченько вороненький
Звертання:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».
Антитеза (протиставлення):
«Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…»,
«… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»
2. Тема – розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.
Ідея – уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.
Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі
Художні засоби “Стоїть явір над водою”
Епітети: козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.
Персоніфікація: «вода корінь миє», «пташки…приносити вісті».
Метафори: «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.
Повтори: «Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».
Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».
Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!»
Зменшувально-пестливі слова: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».
3. Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.
Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.
Головна думка твору — засудження війни, яка приносить руйнування та загибель людей.
Художні засоби «Гомін, гомін по діброві»
Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»
Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.
Епітети: Густі (терни), буйні (вітри), дрібні (дощі), чистім (полі).
Пестливі слова: зіроньками; слізоньками; додолоньку; головоньку.
4. Тема «Ой у степу криниченька»: відтворення картини сумного життя чумаків.
Ідея «Ой у степу криниченька»: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці».
Художні засоби:
Епітет: зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);
Пестливо-зменшувальні слова – криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;
Звертання: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе».
«Ой рад би я, моя мила..».
Повтори: «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».
Риторичні оклики: «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»
Метафора: «воли… доріженьку чують».
Пояснення: