Про що твір Павутинка (Рюноске Акутагава)
Ответы
Оповідання починається з опису прекрасного літнього ранку. Берегом озера походжає Будда – божество, символ добра, гармонії, моральний ідеал людини. Будда випадково заглядає в глибину озера, де можна побачити пекло, і його погляд падає на грішника Кандата, який покараний за страшні злочини, які він вчинив за життя. Будда ніби переглядає гріхи Кандати і раптом серед них бачить один-єдиний добрий вчинок: колись Кандата пожалів павучка і не наступив на нього. Цього для Будди було досить, щоб дати злочинцю шанс, адже павук – символ зв”язку між світами, між простором і часом, символ найвищої мудрості, він пряде нитку життя.
Будда, дедалі походжаючи берегом озера, поринув у свої думки. Він думав над тим, чи може таке маленьке добро, як врятування життя павукові, переважити те лиходійство, яке вчинив Кандата. Адже Кандата - великий лиходій. Він вбив багато людей, спричинив так багато горя на землі, а він, справедливий бог Будда, хотів його помилувати. "Ще б трохи - і він міг би навіть опинитися в раю", - міркував собі Будда. Тепер вже Кандата не здавався йому жалюгідним. Тепер Будда зрозумів, що ледве не спричинив ще більшого зла, відпустивши Кандату та й ще багато грішників з пекла. Здавалося йому, що це сама Доля допомогла йому уникнути такої дурниці. І тоді він подумав: якщо того, хто пожалів павучка, слід врятувати від пекла, то що ж робити з тим, хто таки задавив павучка?