За яким правилом у слові лікар після літери р не пишеться м’який знак?
Ответы
Ответ:
М’який знак може писатися після д, т, з, с, ц, л, н і дз:
в кінці слова: тінь, сіль, ґедзь, зась, смерть, палець, день
в середині слова в буквосполученні ьо після д, т, з, с, ц, л, н, дз і р: дьоготь, дзьоб, тьохкати, сьомий, льон, ларьок, трьох
після л навіть перед наступним м’яким приголосним: їдальня, сільський, ковальський, пальці, спільник
у суфіксах –ськ-, -цьк-, -зьк-(пригадайте правило чергування приголосних звуків): французький, по-англійськи, кріпацький
у пестливо-зменшувальних суфіксах –оньк-, –еньк-, есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малесенький, долонька, тонюсінький, свіжісінький
у дієсловах в буквосполученні –ться: робиться, молиться, котиться, співаються, пишуться
у словах з буквосполученням льц, льч, якщо вони походять від слова з льк: ляльці, ляль чина – бо походить від лялька, шпильці – бо шпилька, кульці – бо кулька, гульці – бо гулька
у словах з буквосполученням ньц, ньч, якщо вони походять від слова з ньк: доньці, доньчин – бо донька, няньці – бо нянька
Давайте трохи узагальнимо отриману інформацію.
Можна запам’ятати одну нехитру фразу і ви завжди зможете себе перевірити, чи потрібно писати м’який знак: Де Ти З’їСи ці ЛиНи. Усі приголосні у цьому реченні «дружать» з м’яким знаком і не проти його сусідства (при м’якій вимові, звичайно).
М’який знак полюбляє суфікси і часто там селиться. А місцем постійної прописки будемо вважати дієслова на –ться.
М’який знак не пишемо:
після б, п, в, м, ф (славнозвісна МаВПа БуФ з правил про апостроф): Об, кров, степ, любов
після шиплячих (ще їжджу): вишня, дивовижні, нижній, ніжний, піч, кущ, ніч
після р у кінці складу або слова: лікар, монастир, перевір, секретар, тепер, тюрма , школяр, Харків, царка (хоча «царьок»)
у словах з буквосполученнях лц, лч, якщо вони похідні від слова з лк: помилці – бо помилка, вилці – бо вилка
у словах з буквосполученнях нц, нч, якщо вони похідні від слова з нк: сторінці – бо сторінка, ялинці – бо ялинка, матінці – бо матінка
між подвоєними приголосними: знання, рілля, блакиттю
в кінці першої частини складних слів: шістсот, дев’ятсот
після н перед шиплячими: тонше, кінчик, менший, Уманщина
після ц у вигуках і у словах іншомовного походження: бац, туц, буц, палац, паяц, кварц, шпиц, Суец
Здається, тут вимальовується дуже логічний висновок: якщо приголосний звук не належить загальному правилу (тримайте в пам’яті «де ти з’їси ці лини»), вимовляється твердо і до словозміни початкове слово не містило м’який знак, то м’який знак не пишемо.
Объяснение:
Написання слів із м’яким знаком уже не один рік посідає одне з чільних місць в хіт-параді найпоширеніших орфографічних помилок. Принаймні, такий висновок роблять учителі української мови у кінці навчального року. Насправді, це не так і дивно, бо ж існує стільки нюансів: тут і написання м’якого знаку в українських словах, і м’який знак у словах іншомовного походження, і м’який знак у прізвищах та географічних назвах, і неологізми, які завойовують мовний простір швидше за інтернет-з’єднання. То як же вивчити правила вживання м’якого знаку раз і назавжди? Давайте розбиратися разом.