Підготуй і подай довідку щодо біографії однієї з історичних осіб, згаданих у навчаль-
них текстах до уроків 32–33 (див. завдання 3.1 і 3.4). Запиши по одному реченню клю-
чових відомостей про кожну із цих постатей.
Юрій Котермак-Дрогобич (близько 1450–1494) —
.
Ян Алембек (близько 1570–1636) —
.
Луї Пастер (1822–1895) —
.
П’єр де Кубертен (1863–1937) —
.
Іван Боберський (1873–1947) —
.
Петро Франко (1890–1941)
Ответы
Відповідь:
Юрій Дрогобич, при народженні Юрій Михайлович Донат-Котермак, до ХХ століття відомий як Джорджо да Леополі.1450, Дрогобич, нині Львівська область, Україна — 4 лютого 1494, Краків) — руський (український) науковець епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном та астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини й вільних мистецтв, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Ягеллонського університету у Кракові
Ян Альнпек, гербу власного (бл. 1570 — 1636, Львів) — купець, аптекар, львівський міщанин, багатолітній лавник, райця та бургомістр Львова.
Луї Пастер - французький хімік і мікробіолог, член Французької академії. Пастер, показавши мікробіологічну сутність бродіння та багатьох хвороб тварин і людини, став одним із основоположників мікробіології, творцем наукових основ вакцинації та вакцин проти сибірки, курячої холери та сказу.
П’єр де Кубертен ; 1 січня 1863, Париж — 2 вересня 1937, Женева) — французький громадський діяч, ініціатор відродження букви і духу давньогрецьких Олімпійських змагань, барон.
Іва́н Микола́йович Бобе́рський (14 серпня 1873 — 17 серпня 1947) — український педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури. Випускник Львівського університету. Навчався у Відні і Граці. Викладач Львівської академічної гімназії (з 1901)[3]. Сприяв становленню «Пласту», автор назви цієї організації. Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908—1918). В роки Першої світової війни був скарбником Українських січових стрільців (1914—1918)[2]. Працював головою відділу військової преси Державного секретаріату ЗУНР (1918—1920)[2]. Повноважний представник уряду ЗУНР в США і Канаді (1920)[2]. Від 1932 року проживав у Югославії, в місті Тржич, де й помер[2]. Редагував часописи «Вісти з Запорожа», «Січові вісти». Уклав низку підручників: «Забави й гри рухові» (1904—1905), «Копаний м'яч» (1906), «Значення руханкових товариств» (1909) та інші
Петро Іванович Франко – український педагог, науковець – хімік та економіст, літератор, етнограф та громадський діяч. Син класика української літератури Івана Яковича Франка та брат літературознавця Тараса Івановича Франка.
Пояснення: