Опишіть Суспільний устрій та розвиток культури у Криму у 14-15 ст.
Ответы
Ответ:
Історії Кримського ханства не пощастило двічі: в Російській імперії її писали переважно чорними фарбами, а в Радянському Союзі взагалі спробували забути. Та й жителі сучасної України, ніде правди діти, здебільшого перебувають у полоні російських міфів і помилок щодо кримських татар. Щоб хоч трохи виправити ситуацію, Крим.Реалії підготували цикл публікацій про минуле Кримського ханства та його взаємини з Україною.
Перейдемо від зовнішньої політики до внутрішнього життя Кримського ханства в ту епоху? Які були її головні тенденції, що турбувало та що радувало правителів Криму в другій половині 17 століття? Які внутрішньополітичні процеси розгорталися в Кримській державі та як складалися відносини ханської правлячої династії зі Стамбулом?
Основна тенденція того часу ‒ це, безумовно, посилення та остаточне закріплення османського впливу на Крим. Причини цього, думаю, я вже висвітлив досить докладно: Туреччина вперше в історії стала безпосереднім гравцем на українській арені, їй необхідно було забезпечити собі максимальний контроль над Кримом, щоб Гераї були не просто партнерами, але вірними слугами у відстоюванні османських інтересів.
Декларував, що поверне Польщі Україну, а Криму ‒ Казань, Астрахань і навіть Сибір
Наочним прикладом є заміна Мехмеда IV Герая на Аділя Герая в 1666 році: Мехмед IV Герай, збираючи по всій Європі антимосковську коаліцію, голосно говорив про кримську спадкоємність прав Золотої Орди, він декларував, що поверне Польщі Україну, а Криму ‒ Казань, Астрахань і навіть Сибір (хоча навіть Менглі Герай у 16 столітті не претендував на Сибір, бо це була частина Синьої Орди, а не Золотої). Ця великодержавна риторика, в якій величі османського падишаха просто не залишалося місця, дратувала Стамбул, як і намір хана приєднати до Криму нову васальну державу в особі гетьманської України ‒ тобто самовільно залишити за собою в Гетьманщині такі ж виняткові привілеї та прерогативи, які султан мав у Молдові та Валахії.
Презирливо називали «Чобанами», тобто «пастухами»
У підсумку, гордого й самостійного хана Стамбул замінив людиною, чиї права на кримський престол були вкрай сумнівні: Мехмед IV Герай вирушив у вигнання, а ханом став Аділь Герай ‒ представник бічної, незаконної лінії кримської династії, яку решта членів ханського роду традиційно ігнорували та презирливо називали «Чобанами», тобто «пастухами». Зрозуміло, що така людина цілком і повністю залежала від султана, тому зухвалих великоординських гасел свого попередника більше не озвучувала й обурення з приводу переходу Дорошенка з кримського в турецьке підданство не висловлювала. Незабаром, щоправда, він смертельно посварився з вищою знаттю Криму, в країні почався бунт, і султан відіслав Аділя Герая у відставку.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Кримське ханство. Союз із Хмельницьким
Потім османам вдалося знайти більш вдалу кандидатуру, яка влаштовувала практично всіх: Селіма I Герая, який мудро правив країною, заслужив повагу підданих, вірно служив султану, згодом ще тричі, з перервами, займав ханський престол і залишився в історії як один з видатних правителів Криму. Втім, у нього теж були свої суперники