Характеристика героїв твору "Сіроманець". Будь ласка . В інтернеті вже є відповіді, але вони уже популярні, а мені таких не треба
Ответы
Ответ:
Сіроманець. Старий сліпий вовк, якого переслідує Василь Чепіжний. Вовк знаходить собі серед людей друга – хлопчика Сашка, а згодом знайомиться з хлопчиком Андрійком і між ними теж зав'язується дружба. Цитати: "Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом...", "...на старість вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по світу, і кашляти вже почав, і снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят...", "Сіроманець обнюхав Сашка з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя.", "Сіроманець провів Сашка до узлісся, потерся об Сашкове плече і так стояв, аж доки запах його нового товариша не ослаб у глибині темного листопадового вітру...", "Сіроманець уже не котився – його котив вітер... Вовка закотило в лісосмугу, він обійняв лапами якусь деревину, навіть учепився за неї зубами, але вітер відірвав його і від неї.", "Сашко не повірив своїм очам: на стежці перед ним стояв Сіроманець! Високий, широкогрудий, з великими димчастими незрячими очима... Сіроманець плакав. Великі срібні сльози котилися по його морді і падали на пісок під лапи".
Сашко. Тринадцятирічний хлопець, чуйний, добрий, щирий, любить не лише ліс (вибирає дорогу до школи саме через ліс), а й все, що знаходиться в ньому та довкола. Хлопчик відчуває несправедливість дорослих по відношенню до Сіроманця – Чепіжного, який полює на нього ("це ж нечесно – він один, а їх онде скільки"), своїх батьків, особливо матері, які не можуть вплинути на Чепіжного та захистити вовка. Під час роботи над повістю доцільно звернутися до епізоду порятунку вовка. Читаємо такі рядки: "Кілька разів падав, провалювався по груди, у валянки набилося снігу". Далі за текстом Сашко "засунув шапку у кишеню", "скинув на сніг кожушину", "махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг". Автор не зазначає, що хлопчикові було страшно чи холодно. Відтак можемо зробити висновок, що Сашко був ладен на все, аби врятувати друга. Сашко навіть зважується йти в Одесу разом із Сіроманцем, відвести його до лікарні Філатова, щоб йому повернули зір. Варто звернути увагу на те, що хлопчик звертається до вовка завжди лагідно: лизунчик; вовчику, Сіроманчику (слова повторюються). Образ Сашка також доцільно подати у вигляді ромашки, в пелюстки якої учні записують риси характеру хлопчика: сміливий, щирий, добрий, співчутливий, вразливий, лагідний, люблячий, рішучийрішучий
Объяснение: