Срочно, очень нужен ответ
Контрольний твір-роздум "Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненнями наживи" за трагікомедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч».
ПЛАН
1. Трагікомедія «Сто тисяч». Івана Карпенка-Карого — один із кращих творів української драматургії.
2. Галерея образів трагікомедії І.Карпенка-Карого «Сто тисяч».
3. Моральне падіння Герасима Калитки, який іде до мети злочинним шляхом.
4. Руйнування людської особистості, знищення моральних цінностей під впливом жаги до збагачення (у перетині із сучасністю)
Дам 100 баллов!!
Ответы
Відповідь:
Контрольний твір-роздум
"Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненнями наживи" за трагікомедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч».
"Сто тисяч" — перша п'єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П'єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ "стяжателя", глибоко розкрив його характер.
Головний герой “Сто тисяч” – Герасим Калитка. Він зображується тут скупою, егоїстичною та жадібною людиною. Всі його помисли, кожен крок, кожна думка, так чи інакше, спрямовані на придбання землі. А для цього потрібні гроші, і Калитка їх добував грубим та жорстоким визискуванням наймитів. Будучи такою людиною, Калитка, звичайно, і не проти того, щоб розжитися якось шахрайською махінацією. Заради придбання землі він іде на неї і стає жертвою шахрая, ще хитрішого за себе.
В п’єсі зображується ще один персонаж Савка – компаньйон Калитки. Разом зі своєю сім'єю жив бідно, тому заліз в борги та пішов на махінацію. Він ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима: «лиш би гроші дав…». Савка переступає закон, замахується на життя Калитки. Савка, в порівнянні з Герасимом, був більш доброю, порядною та совісною людиною. Свою жінку, хоч вони й часто сваряться, він любить, в церкву возить на конях, не примушує йти пішки. Коли він дізнався, що разом з Герасимом став жертвою обману, то веде себе досить спокійно. Савка зрозумів, що шахрайством нічого не заробиш, а навпаки, можеш багато чого програти.
Савка – нехазяйновитий, невдачливий, тому бідний . Водночас, Савка сміливий та одчайдушний — заради родини готовий стати в спілку із самим нечистим.
Копач-Бонавентура зображений в п’єсі привітною та доброю людиною, яка любить людей та не бажає нікому зла. Але він бідний, в нього нічого немає, так і живе, перебиваючись, ходячи з хати в хату, поки не виженуть хазяї. В Бонавентури є завітна мрія – знайти якийсь скарб і зажити добре. Про це він постійно думає й говорить, але люди йому вже не вірять. В п’єсі Копача зображено позитивним персонажем. Він має нав’язливе бажання розбагатіти, знайшовши скарб, живе за чужий рахунок, не має гордості, непрактичний, розумний, освічений, хоч і має хаотичні, поверхові знання, уміє допомогти своїм благодійникам, трохи романтичний, із доброю душею, щедрий: хоче поділитися з усіма скарбом, якщо знайде його, жартівник.
Роман – молодий та вродливий парубок, який не пішов в батька. Він добрий, привітний, але діяльність батька дала про себе знати. Роман навіть згоджується шукати скарб з Бонавентурою. На відміну від батька не любить брехати та шукати “халяву”. Він поважає своїх батьків, але, маючи свої думки та почуття відстоює їх. Кохає наймичку Мотрю простим, щирим коханням, яке не хоче міняти на грощі Пузирівни.
Параска – трохи скупувата жінка, теж не байдужа до грошей. Коли була молодою – була гарною та вродливою, але важка праця зробила своє діло. Жінка затуркана, покірна своєму чоловікові, недовірливо ставиться до робітників, обіцяє «заїсти». невістку, яка їй не сподобається, розуміє, що шлюб синові треба брати не через багатий посаг, а за взаємної любові та приязні, інколи буває рішучою, наполягає на своєму, хоч і наражається на небезпечну реакцію чоловіка.
І. Карпенко-Карий своєю комедією показує моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом. Втративши гроші, а через це і надію купити ще землі, Калитка каже: "Краще смерть, ніж така потеря". От до чого довела Калитку жадоба: він не цінує і не дорожить навіть власним життям, а що вже говорити про життя інших.
Образом Калитки драматург засуджує нечесне життя, яке настало між багатими людьми, шахрайство, яке набуло в ті часи масового явища, у сучасності вже не таке розповсюджене, але не для всіх людей зрозуміло чому. Коли Герасим Калитка, одержимий успіхами і гнаний конкурентами, вирішує обміняти п'ять тисяч карбованців на сто тисяч фальшивих, то він безмежно радий, що відкрив для себе ще один шлях збагачення. Однак Калитка не замислюється над моральною стороною цього шляху, очі йому засліпило від перспективи купити землю. Від одного уявлення про докуплений шмат землі в Калитки "диханіє спирає".
Трагікомедія “Сто тисяч” деякими своїми сценами нагадує сучасний світ та ситуацію. Жадібність Калитки до грошей, та його прагнення купити шмат землі за будь-яку ціну викликає здивування та сум.
Пояснення: