Контрольна робота. Тема Давній Рим .Слов"яни.
1.) Опишіть природно-кліматичні умови Апеннінського півострова.
2.)Яке значення для Риму мали реформи Юлія Цезаря?
3.) Яка мета заходів,здійснених Октавіаном Августом?
4.)Охарактеризуйте культуру Давнього Риму.
5.)Як процеси формування слов"янства пов"язані із землями сучасної України?
СРОЧНО
Ответы
Ответ:
1)Клімат субтропічний середземноморський з спекотним літом і дощовою прохолодною зимою. Рослинність нижніх ділянок — вічнозелені ліси та чагарники (маквіс, гарига), вище — широколисті та хвойні ліси. Є мінеральні джерела. Корисні копалини — ртуть, боксити, пірит, мармури; родовища підземного газу та нафти.
2) Во всей реформаторской деятельности Цезаря ясно отмечаются две основные идеи. Одна — необходимость объединения римского государства в одно целое, необходимость сгладить различие между гражданином-хозяином и провинциалом-рабом, сгладить рознь национальностей; другая, тесно связанная с первой, — упорядочение администрации, тесное общение государства с подданными, устранение посредников, сильная центральная власть. Обе эти идеи сказываются во всех реформах Цезаря, несмотря на то что проводил он их быстро и торопливо, стараясь использовать короткие промежутки своего пребывания в Риме. Ввиду этого последовательность отдельных мер случайна; Цезарь каждый раз брался за то, что казалось ему наиболее необходимым, и только сопоставление всего сделанного им, независимо от хронологии, позволяет уловить сущность его реформ и подметить стройную систему в их проведении.
3)захват територій. Рабство.
Объяснение:
4)Культу́ра Старода́внього Ри́му — другий етап античної культури. Вплив культури Стародавньої Греції на культуру Римської Імперії не підлягає сумніву. Давньогрецький історик, автор фундаментальної 40-томної «Загальної історії» Полібій, який прожив у Римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «Римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне». Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї. Динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. Взаємодія цих двох початків обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо Західної.
5)Етногене́з украї́нців — історичний процес етнічного формування українців (походження, родовід). Досліджує походження нації чи етносу етнологія. Українці успадкували риси населення доби Русі[1]. Ранньосередньовічний відлік етногенезу майбутньої нації, котрий обґрунтували зокрема Грушевський, Бжеський та Залізняк, є переважаючим у науковому середовищі XXI ст. У той же час, на думку окремих істориків, зокрема, Смолія, котрий (услід за тезами Погодіна) зазначив, що варто відрізняти етногенез від формування української нації, яке відбулося у XVI столітті з української народності[2][3]. За визначенням соціолога О. В. Нельга, етногенез — це сукупність соціально-історичних та духовно-культурних процесів, що призводять до виникнення етнічного як явища і зумовлюють його подальший розвиток[4]. Вік народу визначається тривалістю його безперервного етнокультурного розвитку