роль упа у русі опору в україні
СРОЧНО 45 балов
Ответы
Відповідь:Однією з важливих арен партизанської боротьби впродовж 1941–1944 рр. була Україна – на той час одна із республік Радянського Союзу. Ситуація в ній була дещо схожа до Балкан: українські землі були розділені між кількома країнами-агресорами: більша частина території була окупована гітлерівською Німеччиною, частина – Румунією та Угорщиною. Іншою прикметною рисою було те, що спротив окупаційній адміністрації чинили кілька розрізнених сил. Передусім це український радянський, український національний та польський рухи Опору.
До українського національного руху Опору належала Українська повстанська армія та збройні формування Тараса Бульби-Боровця. Діяли вони переважно в Західній Україні. УПА і бійці Тараса Бульби-Боровця на початку війни воювали на боці Німеччини. Вони сподівалися, що німці допоможуть здобути для України самостійність. Але коли стало зрозуміло, що допомоги чекати ні від кого – почали боротися і проти німецької влади також.
Пояснення:Терени своєї діяльності українським націоналістам доводилося ділити з формуваннями польського руху Опору. Польські підпільники ставили собі за мету відновлення Польщі в довоєнних кордонах. Вони претендували на західноукраїнські землі – це, звісно, суперечило планам бійців УПА.
Найбільших масштабів у боротьбі з німецькою окупацією досягли бійці українського радянського руху Опору. Говорячи про його історію, варто наголосити, що цей рух був далеко не однорідним. Була там і організована течія, контрольована партійними та державними органами Української РСР та СРСР.
Радянська влада намагалася через мережу партійних осередків та відділів НКВС, бойових підрозділів Червоної армії дезорганізувати німецький тил з перших літніх тижнів 1941 р. Так тривало приблизно до битви під Сталінградом у листопаді 1942 р. Доля багатьох учасників із близько 30 тис. «організованих» та «уповноважених» партизанів і підпільників досі залишається невідомою, більшість із них не пережили період з літа 1941 до весни 1942 р.