Question

Опрацюйте одну з поданих історичних біографій митрополитів УГКЦ ХІХ — початку ХХ ст. Обговоріть, чи сприяв він розвитку українства. Чому? З якими перешкодами він боровся? Чи був, на вашу думку, важливим внесок цього діяча в українське національне відродження? Обміняйтесь думками з однокласниками.​

Answer 1

Митрополит Григорій Яхимович (1792-1863) — митрополит Галицький та архієпископ Львівський. Доктор богослов’я, професор педагогіки та теології у Львівському університеті, ректор Львівської духовної семінарії. Виступав проти заміни кирилиці латинським алфавітом, був членом Собору руських учених, відкрив багато народних шкіл, домігся запровадження викладання української мови у школах Галичини. Очолювана ним Головна руська рада висунула австрійському урядові вимогу автономії Східної Галичини.

Був послом до Галицького сейму та австрійського парламенту. Крім церковної й суспільно-політичної діяльності, захоплювався астрономією й технікою. Написав декілька досліджень, сконструював машину для косіння трави, розробляв план пароплавного сполучення на річці Сян.

Митрополит Спиридон Литвинович (1810-1869) — митрополит Галицький, архієпископ Львівський, єпископ Каменський, прелат Його Святості Папи. Доктор богослов’я.

Відстоював права українського населення краю. Був віце-маршалком галицького сейму, членом Державної ради Австрійської імперії, співголовою палати послів австрійського парламенту.

Заслугою Спиридона Литвиновича було прийняття в 1863 р. «Конкордії» з римо-католицькою церквою — угоди, яка стала перешкодою в полонізації Галичини.

Відстоював політичні права українського населення в Галичині, підтримував проект її поділу на дві окремі адміністративні одиниці — західну (польську) і східну (українську). Автор патріотичних поезій.

Митрополит Йосиф Сембратович (1821-1900) — митрополит Галицький та архієпископ Львівський, предстоятель Української греко-католицької церкви. Доктор теології, професор.

Намагався відстояти право Української греко-католицької церкви на лідерство в українському русі, підтримував старорусинів.

Закликав усіх освічених українців, а насамперед священство, до боротьби з пияцтвом. Заохочував створювати при церквах братства тверезості. Заходи його проти пияцтва не подобалися польським поміщикам, бо позбавляли їх чималих прибутків.