Предмет: Литература, автор: SofiiaFanEdisonPts

Допоможіть будь ласка Завдання: Придумайте продовження
Текст: Це була справжня українська дівчинка з темними оксамитовими бровами, засмаглими щічками. Вона була напрочуд гарна особливим виразом свого милого личка, його невинністю й чистотою.

Справжня украïночка! На ній була сорочка, вишита так, як вишивають у цій країні, синя спідничка і червоний пояс. Густе волосся, визолочене сонцем, заплетене в дві грубі коси, кучерявилось і блищало, як шовк. Кілька ЯСКРАВИХ квіток полум'яніло в її волоссі.

Маруся вислизнула з хати і, ніким не помічена, невловима, як сама мрiя, вибігла в садок.

Спершись на дерево і заховавшись під його вİтами, вона довго стояла нерухомо. Аж ось поміж деревами щось ніби ворухнулось... Це він, запо рожець, його ставна, могутня постать. Він вдивляється у воду і біля підніжжя верби бачить човен. Раптом чиїсь маленькі долоні хапають його за руку.

Повернувшись, запорожець побачив дівчинку. Він здивувався, мабуть, більше, ніж коли б його оточила озброена до зубів ватага солдатів. Козак почув тихий, дзвінкий, як срібний дзвіночок, голос:

Ні, не човном! Річка - як дзеркало, на нiй далеко все видно. Я знаю

іншу дорогу. У степу в батька є хатина і стайня. Тепер там стоїть великий

вiз iз сіном. За годину ми будемо там. Запряжемо волів, ви сховаєтесь у

сіно, і я відвезу вас на хутір. Я допоможу вам пробратися на Січ!

Ответы

Автор ответа: Maria032010
2

Пояснення: ну аж такої турботи не потрібно але всеж давайте. коли дівчина добралася до січі на неї там чекав сюрприз адже її там чекали довго .бо знали що рано чи пізно прийде.її взяли в полон разом знапарником.5 років вони булитакзваними кріпаками. через рік як їх звільнили .дівчина повенулась на батьківчину .а її( той мужик) разом з нею і зостався. пж зделай лучшім ответом :(

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Evgdasa0lotakadreet
ребята помогите!.. Я знаю только роман Евгений Онегин. нужно написать литературное сочинение . дали цитаты, высказывания, не знаю какая прям хорошо подходит помогите пожалуйста


«Разум и чувство»
Можно быть хозяином своих действий, но в чувствах мы не вольны. (Гюстав Флобер).
Не надо давать надежду людям на взаимные чувства, если их совсем нет. Нужно ли выплёскать чувство наружу? Когда веленью чувств готовы мы поддаться, Стыдливость в том всегда мешает нам признаться. Умейте ж распознать за холодностью слов Волнение души и сердца нежный зов. (Мольер)
Если бы разум царил в мире, в нем ничего бы не происходило. Как страшен может быть разум, если он не служит человеку (Софокл).
Должен ли разум подчиняться науке?
Разум – счастливый дар человека или его проклятие?
Всегда ли совпадают разумное и нравственное?
Разум — это зажигательное стекло, которое, воспламеняя, само остается холодным (Рене Декарт).
В неразумный век разум, выпущенный на свободу, губителен для его обладателя (Джордж Савил Галифакс).
Чувство - это нравственная сила, которая инстинктивно, без помощи разума выносит суждение обо всем, что живет... (Пьер Симон Балланш).