Перепишіть диктант, виправивши орфографічні й пунктуаційні помилки
Білий кінь
Дошч ущух: тільки небо все ще спалахувало холодним,білим полум'ям
вихоплюючи з темряви білого коня, що поспішав до села розмоклим
путівцем. На вулицях, між тинів стояли широкі калюжі, і коли спалахнула
блискавка, Шептало знову бачив у них своє відображеня. Він заклопотано
зупинився думаючи, як то здивуються коні, бо ніколи небачили його таким
білим, гарним. От тільки степан вважатиме, що він хоче виділитися показати
норов.
А справді кому й що доведеш? Краще вже й надалі прикидатися
сіренким та покірненьким.
Недаремно ж білим коням даровано розум. Шептало ступив кілька
кроків ліг у грязюку, і покотився по дорожьній хлюпавиці. Коли звівся на
ноги вже не був білим конем; до ранку грязь підсохне і він стане таким же
сірим, як був досі.
Кінь спокійно повернувся до знайомого двору що пахнув перепрілою
травою та вівсянкою. У стайні не світилося, Степан спав. Коні дрімали у
загорожі, під навісом. Шептало обійшов загорожу ворота щільно пречине -
ні і взяті на ошийник. Білий кінь, скільки зміг, просунув голову між двох
жердин загорожі та й собі задрімав претомлений не розумного блуканиною…
Ответы
Білий кінь.
Дощ ущух, тільки небо все ще спалахувало холодним білим полум'ям, вихоплюючи з темряви білого коня, що поспішав до села розмоклим путівцем. На вулицях, між тинів, стояли широкі калюжі, і, коли спалахнула блискавка, Шептало знову бачив у них своє відображеня. Він заклопотано зупинився, думаючи, як то здивуються коні, бо ніколи не бачили його таким білим, гарним. От тільки Степан вважатиме, що він хоче виділитися, показати норов.
А справді, кому й що доведеш? Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким. Недаремно ж білим коням даровано розум. Шептало ступив кілька кроків, ліг у грязюку і покотився по дорожній хлюпавиці. Коли звівся на ноги, вже не був білим конем; до ранку грязь підсохне і він стане таким же сірим, як був досі.
Кінь спокійно повернувся до знайомого двору, що пахнув перепрілою травою та вівсянкою. У стайні не світилося, Степан спав. Коні дрімали у загорожі, під навісом. Шептало обійшов загорожу - ворота щільно причинені і взяті на ошийник. Білий кінь, скільки зміг, просунув голову між двох жердин загорожі та й собі задрімав, притомлений нерозумною блуканиною…