ДОПОМОЖІТЬ «БІЛИЙ КІНЬ ШЕПТАЛО»
1.Як звати пастуха?
2.Які руки були у нього?
3.Що найбільше не любив Шептало?
4.Скільки разів ходили до водопою коні?
5.Що означає білий колір коня? (повна відповідь)
6.Розкажіть про дитинство Шептала. (повна відповідь
Ответы
Відповідь:
1. Як звати пастуха? Конюха звали Степан. Якщо мають на увазі саме пастуха, то думаю, що Степан і є цим пастухом (доглядав і пас коней). Хлопчик у творі був лише підпаском і імені його не вказано.
2. Які руки були у нього? цитата: Степан що: маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь землисто-сірий, з брудними, корявими ручиськами
3. Що найбільше не любив Шептало? цитата: Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста, хоч інші коні вважали це найлегшим
4. Скільки разів ходили до водопою коні? цитата: "....оця табунна, тричі на день подорож до колодязного корита"
5. Що означає білий колір коня? (повна відповідь) Часто неординарну, особливу людину називають "білою вороною". Саме таким відчуває себе і Шептало. Його білий колір є символічним, пікреслює те, що кінь відрізняється, виділяється з натовпу. Білі коні мають особливе значення в міфології різних народів. Вони часто пов"язані з сонячними колісницями, воїнами-переможцями, родючістю. Часто їх сприймали як священних тварин або, навпаки. приносили у жертву.
6. Розкажіть про дитинство Шептала. (повна відповідь) цитата: Матір упрягали в лісникову двоколку, а він біг збоку зеленими розорами доріг, зазирав у зелені сутінки хащ, заходив по коліна в жовтогарячі лісові ромашки і, наполоханий птахом, що пурхав з-під копит, мчав лісовою дорогою навздогін ставній білій кобилиці. То було дитинство, і пахло воно молоком та конюшиною. Потім вони до самого вечора паслись удвох на лісових галявинах та просіках, і мати розповідала про гордих білих коней — його дідів та прадідів, що гарцювали на залитім різноколірними вогнями помості, і милуватись їхньою красою щовечора сходилися людські натовпи.
Розказуєте своїми словами ))), що Шептало згадував те, як мати йому розповідала про гордих і красивих циркових коней- їхніх предків. Як вільно і щасливо він себе почував у дитинстві, яке пахло молоком і конюшиною. Шептало сумував за тим часом, коли вони з матір"ю паслися на лісових галявинах, він вільно бродив по лісі, заходячи по коліна в лісові ромашки.
Пояснення: